Хотинська фортеця мала в’їзну вежу

Археологічна група ЧНУ під керівництвом доктора історичних наук Сергія Пивоварова дослідила, чи справді в Хотинській фортеці була ще одна в’їзна вежа, яку зображали художники XVII століття, чи це вигадка. Археологи все-таки виявили рештки вежі. Також вони дослідили, як турки добували каміння для перебудови фортеці у XVIII столітті.
"Вежу відтворять
для туристів"
– Хотинська фортеця прославилася у XVII столітті завдяки двом битвам – 1621 та 1673 року, – розповідає доктор історичних наук Сергій ПИВОВАРОВ. – Про обидві битви збереглися не лише описи очевидців і документальні матеріали, але, що найцікавіше, малюнки тогочасних художників. Тоді малювали картини, пов’язані з діяльністю Яна Собеського, який згодом став польським королем. Саме він керував битвою 1673 року за оволодіння Хотином і відбив місто у турків.
Так, одну з найвідоміших картин того часу – "Битва під Хотином" – написав Ян фон Хухтенбург. Він жив тоді й бачив фортецю до її перебудови турками у 1711-1718 роках. На малюнку фортеця зовсім не така, як сьогодні. Перш за все вона мала в’їзну вежу. Через неї потрапляли всередину. Нам було цікаво, чи насправді існувала ця вежа, чи це уява художника. Здійснили дослідження внутрішнього дворика під мостом, який веде до сучасного замку. Розкопали цю місцевість і отримали докази того, що відома картина не є вигаданою. Нам пощастило виявити рештки вежі! Окрім того, під час досліджень знайшли багато цікавого матеріалу XVII століття – монети, свинцеві кулі, кераміку, різні предмети побуту.
Дослідження важливе для всього історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця". Буде проведено реконструкцію, і вежу відтворять як екскурсійний об’єкт.
"Підривали скелю
й отримували камінь"
– Також наша археологічна група провела дослідження за межами Хотинської фортеці, – каже Сергій Володимирович. – Зараз будують туристично-готельний комплекс "Фортеця гетьманів". Нам треба було дослідити цю територію. На місці, де вирили котлован під будівництво комплексу, були скелі (вони також зображені на давніх малюнках). Для розбудови нової фортеці туркам було потрібно багато каміння. З’ясувалося, що вони свердлили у скелі отвори, засипали у них порох і підривали скелю. Так вони отримували необхідний камінь. Раніше подейкували про те, що камінь для нової фортеці було привезено здалеку. Виявилося, що це не так. Взагалі везти камінь здалеку було нелогічно – це величезні затрати часу та коштів. Простіше було підірвати скелю…
Валерія ЧОРНЕЙ