Влітку село живе з помідорів, а взимку – з віників

До села Кормань на Сокирянщині, де займаються вирощуванням помідорів та виробництвом віників, веде 12-кілометрова гравійна дорога від повороту на Романківці. Село розташоване на одному з півостровів Дністра. Двісті гектарів полів на схилах річки засаджено винятково помідорами. А сто гектарів відведено для сорго – корманчани називають його просом, з якого взимку роблять віники.
"Десять тонн з гектара – це ще бідненько"
У селі 320 будинків. Не знайти обійстя, де не було б автомобіля для транспортування помідорів. Селяни мають 170 мікроавтобусів, 15 тракторів, 10 вантажних та 60 легкових авто. Ось уже два тижні господарі возять на ринки Чернівців помідори.
– Чернівці, Вінниця, Хмельницький – три точки, куди наші люди збувають помідори. Господар може зібрати до трьох мікроавтобусів помідорів. Триста ящиків збувають удома, а сто везуть на продаж. Загальний урожай помідорів у селі може сягати двох тисяч тонн, – каже сільський голова Корманя Дмитро АНДРОНІК. – У селі помідори збувають по дві гривні за кілограм. Ціна у Вінниці чи Хмельницькому може сягати 3,5 гривні.
Дмитро Петрович запрошує на поля. Помідорів – море! Вирощують переважно високорослий сорт, який має назву "Толстой". На кожному кущі – до двадцяти плодів.
– Торік були дощі, то палиці гнулися під помідорами. Зібрати десять тонн з гектара – це ще бідненько, – каже голова. – Такий помідор – транспортабельний і хороший для закруток.
Агрофірми в селі немає. Кожен господар отримав свій пай і вирощує помідори. Поля ніхто не охороняє. "А що красти, якщо у всіх по гектару помідорів?", – каже Дмитро Андронік.
Закінчилися гроші – зняв із поду сотню віників
Просо (сорго) на віники селяни починають збирати у вересні. Стебла сорго жнуть, очищують від листя та насіння. Листя йде корові на корм, а насіння – поросятам. Із двадцяти стебел дозрілого сорго роблять віник. Віники в’яжуть у листопаді – з однієї сотки виходить до сорока віників. Корманчани сіють від половини до двох гектарів сорго кожен. Свій гектар віників має і Дмитро Андронік.
– Із помідорами не маю коли їхати на базар. А віників трохи до роботи зроблю, трохи після, щось у вихідні, – каже чоловік. – За день можу зв’язати сотню віників. Але це лише тоді, коли маю час. А хлопці, які займаються цим, можуть зв’язати за день до 240 віників.
За віниками до селян приїжджають з усієї України. Влітку ціна одного сягає восьми гривень. Узимку продають по п’ять. Якщо з 25 соток виходить тисяча віників, то влітку можна вторгувати щонайменше вісім тисяч гривень. Закінчилися гроші – зняв із поду сотню віників.
Відколи існує село, люди роблять віники. Зараз сусідні села перейняли цю традицію. Село знаходилося в долині Дністра. Коли людей виселяли вище, багато колишніх корманчан купили хати в сусідніх селах. І так перенесли культуру вирощування віників.
– Ще добре, що люди не купують додому зерно для годівлі домашньої худоби. Бо зерна є вдосталь. Збирають до трьох-чотирьох тонн корму, – каже Дмитро Петрович. – Було раніше навіть таке, що коли не було газу, вогонь розводили на насінні сорго. Горить, як газ, – синім полум’ям.
Ольга ГНІДАН