За останній місяць до обласної психлікарні не потрапляло жодного пацієнта з ігровою залежністю. За словами лікарів, поки що минув дуже короткий термін після закриття гральних залів, тому простежити тенденцію можна буде щонайменше через місяць-два.
– Раніше у відділенні лікували до п’яти пацієнтів з ігровою залежністю на рік, – каже лікар-психотерапевт п’ятого відділення з неврозів та межевих станів Лариса СМИСЛОВА. – За останній рік кількість пацієнтів зросла. Торік лікували двох пацієнтів. Якщо є виражена залежність, пацієнта краще лікувати у закритому відділенні. Стаціонарне лікування може тривати до двох місяців. Ігроман отримує медикаментозну терапію та психотерапію. Потім проводять лікування в амбулаторних умовах, яке може тривати до двох років.
– Ігрова залежність має такий самий характер, як алкоголізм чи наркоманія, – продовжує Лариса Вікторівна. – Були такі пацієнти, які потрапляли до нас з рецидивами. Трапляється таке, що людина може змінити ігрову залежність на алкогольну або й поєднати обидві. Ігровій залежності піддаються особи з неблагополучних сімей, де погано ставляться до дітей. Також із родин, де надмірна або недостатня опіка. Піддаються спокусі люди, яких у дитинстві не навчили розпоряджатися грошима.
На амбулаторному лікуванні у диспансері періодично перебувають до трьох пацієнтів з ігровою залежністю. "Проте через два-три місяці такі пацієнти зникають, – кажуть психотерапевти. – Простежити, скільки таких людей є, практично неможливо. Проблема в тому, що людина не усвідомлює своєї залежності, тому й не звертається по допомогу". (Ю. Попович)
