Що приховано під яскравою обгорткою морозива – якісний молочний продукт чи сухе молоко, розведене водою з синтетичними стабілізаторами, барвниками та рослинною олією? Найпопулярніші влітку ласощі не завжди виправдовують сподівання покупців, мовляв, смак зовсім не такий, як у радянські часи…
– Звичайно, смак не такий, – погоджується Лариса КУДАК, завідувач сектору з контролю якості продовольчих товарів обласного управління у справах захисту прав споживачів. – Виробник має право виробляти морозиво за ТУ (технічними умовами), тобто склад продукції розробляє сам і затверджує в Держспоживстандарті. І коли споживач бачить, що на обгортці морозива зазначено різні емульгатори, рослинні олії, наприклад, пальмову, звісно, це впливає на смакові властивості. Але використання таких складників дозволено і значно здешевлює вартість морозива. За ДСТУ (Держстандарт України) вимоги значно суворіші, але й ТУ ніхто не скасовував.
– Порівнювати теперішнє морозиво з радянським не можна, – зауважує Людмила ЮРКІВСЬКА, начальник відділу маркетингу ВАТ "Житомирський маслозавод" – торгова марка "Рудь". – По-перше, тоді не було стільки видів морозива. Нині асортимент нашого підприємства – близько ста найменувань. По-друге, є вимоги ДСТУ, де чітко визначено стандарти, яких всі виробники повинні дотримуватися. У виробництві використовують стабілізатори, але вони природного походження. Вся продукція сертифікована. Якщо виробник не пройде сертифікацію, його продукцію не продаватимуть ні в супермаркеті, ні у вуличному кіоску.
Нині на українському ринку, за словами Л. Юрківської, залишилися переважно великі та відомі виробники. Неможливість взяти кредити в умовах кризи, нестача обігових коштів призвели до того, що дрібні виробники зникають. "Зараз триває консолідація ринку, залишилися великі підприємства, й інакше вже не буде", – переконана пані Людмила.
Обираючи ласощі, фахівець насамперед радить зважати на виробника: якщо він відомий на ринку не перший рік, його продукцію можна сміливо купувати. Потім прочитати склад продукту: інформація повинна бути детальною. Наприклад, українці насамперед зважають на смакові якості, а ось для європейців принципове значення має жирність морозива. "Більшість виробників вже працюють за ДСТУ, але є ще за ТУ, на це все-таки треба зважати", – каже Людмила Юрківська.
Фахівці чернівецького управління у справах захисту прав споживачів періодично перевіряють, яке морозиво і в яких умовах продають. Як розповідає завідувач сектору з контролю якості продовольчих товарів Лариса Кудак, якщо два місяці тому вони ще могли виявити прострочене морозиво, то тепер цього немає. Зараз активний сезон, продукція не залежується. Хоча термін придатності сучасного морозива досить тривалий – від 5,5 місяця до року. Крім того, морозиво повинні зберігати у відповідних умовах, у морозильних камерах температура не повинна бути вищою за мінус 18 градусів. Якщо морозиво м’яке або деформоване, від такого варто відмовитися.
КОРИСНО ЗНАТИ
Із першого січня 2008 року в Україні почали діяти три національні стандарти на морозиво:
ДСТУ 4733:2007 "Морозиво молочне, вершкове, пломбір" (продукт виготовлено з молока та продуктів його переробки без додавання рослинних компонентів).
ДСТУ 4734:2007 "Морозиво плодово-ягідне, ароматичне, щербет, лід"
ДСТУ 4735:2007 "Морозиво з комбінованим складом сировини" (дозволено використання компонентів немолочного походження, тобто рослинні і тваринні жири або їхні суміші).
Морозиво класифікують насамперед залежно від вмісту жиру. У молочному морозиві його міститься 0,5-7,5 відсотка, у вершковому – 8-11,5 відсотка, а у пломбірі – 12-20 відсотків. Найменш калорійне – плодово-ягідне.
Марина КАРАСЬОВА
