Декоративні водойми робіть подалі від дерев

Водойма в ландшафті – це завжди родзинка, вважають дизайнери. А влітку місце біля прохолодної води і живописних квітів – улюблене для відпочинку господарів. Сучасні матеріали дозволять і зробити витвір мистецтва, і відтворити просту композицію самотужки.
За дизайнерською спрямованістю водойми, водоспади, фонтани можуть бути ідейними, стильовими та композиційними.
– Прикладом ідейного можна назвати зимовий сад, оформлений під руїни загубленого міста в джунглях Амазонки, – розповідає дизайнер Роман МОСКАЛЕНКО. – Водоспад буде тільки підтримувати основну ідею. Або водоспад у вигляді самогонного апарата над барною стійкою в кафе, оформлений за мотивами кінокомедії "Самогонники" з Віциним, Нікуліним і Моргуновим.
Стильові водойми підтримують напрям стилю: у класичному стилі – фонтани, статуї, в українському – водоспад із млином.
Композиційні водойми частіше використовують у ландшафтному дизайні. Вони можуть гармонійно вписуватися в загальний дизайн або бути окремою композицією.
Місце для водойми фахівці радять обирати подалі від дерев, щоби листя не засмічувало воду, не шкодило роботі двигуна і мешканцям водойми. Як основу для резервуара використовують бетон, плівку або пластик. Кожен із цих матеріалів має свої особливості.
– Бетонні водойми коштують дорожче, ніж плівкові та пластикові, але мають значно кращі характеристики, – пояснює Роман Москаленко. – Вони значно довше служать, а можливості щодо їхнього декорування – необмежені. Якщо плівкова водойма зазвичай має вигляд простого резервуара з водою однакової глибини, то бетонні дозволяють зробити перепади глибин, підводні і
надводні скелі, гроти і тунелі, острови тощо.
Облаштування бетонної водойми вимагає часу і роботи фахівців. Але й гарантія на монолітну конструкцію – 10-15 років.
Пластикові резервуари продають готовими, розрізняються вони за формою та розмірами. Варто мати на увазі, що водойма буде візуально меншою, ніж виглядає форма в магазині.
Полівінілхлоридна плівка дозволяє фантазувати на тему форми. Але довго такий резервуар не служить. Із часом плівка втрачає еластичність, виникають труднощі щодо догляду. Дорожча, але витриваліша плівка – каучукова. Проте щодо догляду виникають ті самі проблеми, що й із полівінілхлоридною.
Штучні водойми приблизно вдвічі дешевші, ніж бетонні, і їх можна встановити самотужки, маючи мінімальний рівень знань. Але їхній термін служби нетривалий: природні фактори (сонце, мороз) їх руйнують. Не встигли воду злити до приморозків – резервуар може тріснути, мити теж потрібно дуже обережно, щоби не пошкодити.
ПОРАДА ФАХІВЦЯ

Роман МОСКАЛЕНКО,
дизайнер:
Незалежно від того, з якого матеріалу зроблено основу водойми, в композиції не повинно бути помітно жодних штучних елементів: шлангів, труб, розеток, клейонки, кошиків рослин тощо. Штучні деталі можуть зіпсувати навіть найдорожчий дизайн. Тому все потрібно "сховати", тобто задекорувати природними матеріалами. Якщо у водоймі застосовано світловий дизайн, лампочки теж потрібно замаскувати, щоби видно було тільки саме освітлення. Бетоновані резервуари потрібно обшити камінням, бажано використати два-три види викладки каміння. А також доповнити нефіксованим камінням.
Світлодизайн робить водойму набагато ефектнішою. Наприклад, освітлений грот чи тунель, перед яким падає каскад води, в сутінках інтригує, сприймається загадково і ефектно.
Каміння на бортах пластмасових та плівкових резервуарів повинно заступати на 5-10 сантиметрів в бік води, щоби у водоймі не було помітно штучного матеріалу.
Ефектніше, якщо вода не піднята до самих країв бетонного резервуара, але в пластмасових і плівкових краще навпаки підняти воду майже до країв, щоби приховати штучність.
Вода застоюється, і це не всім подобається. Можна встановити систему очищення. Але якщо резервуар не дуже великий, краще раз у 1,5-2 місяці зливати воду і чистити водойму.
Бажано встановити рівень переливання води, зафіксувати та задекорувати патрубок на 10 сантиметрів нижче рівня води. Тоді зайва вода (наприклад, коли йдуть дощі) виходитиме через трубу в дренаж.
Добре, коли закачування і викачування води відбувається через труби, тобто двигун розташовано не у воді, а в окремому місці. Це складніше, але безпечніше і легше в обслуговуванні.
Каміння бажано полакувати, але дуже тонким шаром і обов’язково матовим лаком. Приблизно до місяця водойма матиме дещо неприродний вигляд, але потім цілком набуває натуральності. Згодом значно легше доглядати за водоймою.
Перед приморозками воду потрібно обов’язково злити, інакше резервуар трісне.
Марина КАРАСЬОВА