«Усиновлену дитину треба любити»

Люди, мріючи усиновити дитину-сироту, не знають, які труднощі на них очікують. Тому інколи благий намір закінчується погано: усиновлену дитину названі батьки повертають. Про що повинна знати сім’я, яка хоче прийняти за рідну чужу дитину, – наша розмова з Оксаною РОГОЗИНСЬКОЮ, методистом-психологом Центру практичної психології і соціальної роботи управління освіти міськради.
– Пані Оксано, над чим повинні замислитися люди, які хочуть усиновити дитину?
– Перш ніж прийняти рішення про усиновлення, варто чесно відповісти собі на запитання: "Для чого мені ця дитина?" Варіантів відповідей чимало. Часто прийомна дитина розглядається як засіб зберегти подружні стосунки, зменшити душевний біль у разі втрати власної дитини, вирішити особисті проблеми одного з подружжя, уникнути самотньої старості. Ці, здавалось би, шляхетні мотиви є прихованим бажанням використати дитину для вирішення власних проблем. Зважуючись на усиновлення за таких обставин, батьки зазвичай залишаються розчарованими або ще гірше – відмовляються від дитини. Тому потрібно насамперед думати про те, чи зможете ви полюбити чужу дитину, наче власну, оточити її любов’ю і турботою.
– Як батьки повинні поводитися, щоби прийомна дитина почувалася рідною?
– Я би радила батькам питання про усиновлення вирішувати разом зі своїми дітьми. Найкращий варіант – коли на усиновлення погоджуються всі члени родини. Батькам не слід порівнювати дітей одне з одним. Потрібно стимулювати їхню спільну діяльність. Головне – нічого не робити штучно, а дати їм можливість самим здружитися.
– Часто усиновлених дітей закидають подарунками. Чи варто це робити?
– Діти, які виховувались у спеціалізованих закладах, теж мріють про щось. Наприклад, мати велосипед, мобілку, гарну сукню. Звичайно, не варто купувати все одразу. А ось дарувати подарунки можна і треба. Хоча для дитини важливіше, щоби мама посиділа з нею, почитала книжку, поговорила. Їй треба відчути, що її люблять і поважають.
– Трапляється, що названі батьки не можуть одразу налагодити добрі стосунки з дитиною. Що робити в такому випадку?
– У жодному разі не погрожувати поверненням до закладу, звідки її взяли. Дитина цього дуже боїться. Її уже один раз зрадили – і вона це добре пам’ятає. Такі погрози можуть призвести до того, що діти почнуть мститися названим батькам. Хтось погано поводитиметься в школі, хтось крастиме, хтось тікатиме з дому. Батьки сприйматимуть це як зраду своїх шляхетних намірів. Насправді це крик дитини про допомогу. Адже коли рідний син чи донька поводяться не так, як нам хочеться, ми ж не відмовляємося від них. Повернення в спеціалізований заклад стане для дитини ще більшою трагедією, ніж коли її залишили вперше.
– Чи потрібно прийомним батькам зберігати таємницю усиновлення?
– Гадаю, не варто. Рано чи пізно дитина про все дізнається. Тоді нехай краще про це розкажуть батьки, а не чужі люди. Бажано раніше, так їй буде легше пережити цю новину. У підлітковому віці така звістка сприймається набагато важче. Тоді дитина може навіть втекти з дому в пошуках кровних батьків. Коли ж вона ще змалку знає, що її народили одні батьки, а виховують інші, то має право вибору. (Н. Будна)
Тест для тих, хто бажає усиновити дитину

Чи готові ви до серйозних змін у своєму житті?
Чи готові до того, що у вас буде менше вільного часу?
Чи готові до того, що у вашому домі з’явиться дитина, у якої інші звички та поведінка, ніж у вас та ваших рідних?
Чи готові до того, що порушуватимуться прийняті вами правила?
Чи готові до додаткових фінансових витрат вашої сім’ї?
Чи хочуть члени вашої родини, щоби у вашому домі з’явилася дитина?
Чи зможете залагодити можливі конфлікти між власними дітьми та усиновленими?
Чи не буде усиновлення для вас надмірним тягарем?
Чи зможете ставити інтереси усиновленої дитини вище власних?
Чи зможете бути мамою (татом) дитині, якщо вона не виправдає сподівань?
Чи готові ви назавжди поєднати своє життя з усиновленою дитиною?

Щирі відповіді на ці запитання допоможуть вам зрозуміти, наскільки ви готові до того, щоби прийняти в своє життя поки що чужу для вас дитину.
Консультації психолога можна отримати у центрі практичної психології і соціальної роботи за адресою: проспект Незалежності, 88Б; тел. 3-30-88.
Потрібно попередньо
зателефонувати і домовитися про зустріч.