Їздила дивитися замок Дракули, а вразив – Пелеш

Якщо влітку у вас не складається з відпусткою, турфірми пропонують відпочити у турах вихідного дня. Всього за два дні можна подивитися замки Північної Румунії. Вартість туру – від тисячі гривень.
"Побувавши лише у двох монастирях та двох замках, можна заново відкрити для себе Румунію", – каже туристка Олександра АРИЧ. – Триповерховий казковий замок Пелеш, що належав князю Карлу І, зачарував. Особливо дивовижна – флорентійська кімната. Все тут з ебонітового дерева. Шокувала й висота стелі та її оздоблення деревом. На підлозі у дерев’яній кімнаті зберігся килим XVI століття. Дехто з гостей крадькома просовував через загорожу ногу, аби доторкнутися до старовини.
"Збереглися старовинні кондиціонери"
– У кімнатах функціонували й "кондиціонери XVI століття" – витяжки, які за своєю функціональністю нічим не гірші за сучасні, – продовжує Олександра. – Це просто невеликі віконця. За допомогою величезного вентилятора, встановленого у підвалі, через ці невеликі отвори повітря кондиціонує в усіх кімнатах. У бібліотеці – потаємні дверцята, що досі відчиняються. Торкнешся певних книг – дверцята відчиняються. У замку можна фотографувати лише за окрему плату і то без спалаху. Фотозйомка вартує 10 євро, за відео слід викласти 15 євро.
– У замку збереглася дивна кімнатка, де князь виставляв бюсти своїх коханок. А їх, як нам розповів гід, у нього було чимало. Це – відплата володаря дружині за дочку і відсутність спадкоємця, – продовжує Олександра Арич. – Ще одна диковинка замку – дзеркальна кімната. Таке враження, ніби це безкінечний тунель.
"Замок вампіра – порожній з білими стінами"
– Із замку Пелеша не хотілося виходити, хоча їхала до Румунії, щоби побачити містичний замок Бран, більш відомий як замок Дракули, – розповідає Олександра. – Напередодні навіть переглянула ще раз фільм про графа Дракулу. Гадала, побачу той самий замок. Та мене очікувало розчарування. Справжнє обійстя Дракули непривабливе. Замок сірий із великими сходами і маленькими дверима. Стіни побілено у білосніжний колір. Виявилося, що автори фільму керувалися при зйомках виключно оповіддю автора роману Брема Стокера. Останній жодного разу не був у Румунії і будував свою розповідь виключно на фантазії. Тож для того, аби зняти фільм, шукали відповідне місце. А не знайшовши нічого схожого, побудували готель. Там і відбувалися зйомки.
– Вирушаючи у тур вихідного дня, слід пам’ятати, що це швидше можливість оглянути красиві місця, ніж насолодитися ними, – завершує розповідь Олександра. – Часу не вистачало, щоби намилуватися усім. Якщо ж вирішили все-таки податися у мандри, раджу запастися водою. У Румунії, аби втамувати спрагу, треба викласти чималу суму. У супермаркетах є усе, але ціни надто європейські.
Антоніна БАБЧУК