Ось уже другий рік мешканці Банилова-Підгірного на Сторожинеччині не ризикують сіяти сільськогосподарські культури на тих угіддях, які знаходяться поблизу лісових масивів. Бо зібрати урожай не дають дикі кабани, які вщент знищують посіви.
"Купили пса для відлякування, а вепри його розірвали"
– Торік я з синами два місяці вартував кукурудзу в урочищі Леворден: поклали колибу, встановили бляшані коробки, щоби відлякувати вепрів, але кабани подалися на ту присадибну ділянку, що біля моєї хати – знищили 20 соток кукурудзи, – розповідає 70-річний Михайло ГЕРАСИМ’ЮК. – Порятунку від них немає. Куди не скаржилися, ніхто не хоче допомогти. Радять самотужки боротися з дикими кабанами. Один односельчанин вбив нещодавно вепра, то тепер повинен десять тисяч гривень штрафу заплатити. Я хоча і маю зареєстровану рушницю, але застосовувати її не буду, бо де пенсіонерові взяти такі гроші?
За словами дідуся, молоді господарі не можуть вночі чергувати на своїх городах, а вдень працювати. Тим паче, що вберегтися від дичини примітивним способом не вдається. Скажімо, Катерині Копчук, яка мешкає в урочищі Стейка, діти купили пса для відлякування тварин: вепри собаку розірвали, а грядки пошкодили.
А 73-річна Сільвія Москалюк постійно чергувала на своїй земельній ділянці, а коли зайшла до хати на якусь годину-другу, вепри знищили посів картоплі і кукурудзи.
– Маю десять соток в урочищі Солонець, але цьогоріч навіть не орав, бо чого маю годувати диких кабанів, – каже батько п’яти дітей Юрій РОМАНЮК. – І я не один такий.
Аналогічна ситуація і в пенсіонера Миколи Петращука та його сина, які володіють чималим земельним клином, на якому донедавна косили сіно. Тепер там рито-перерито, замість трави – болото. Не захотів цього року садити город Василь Бойчук, а у Анатолія Новикова вепри навіть біля хати ходять. Як розповідають селяни, дикі кабани настільки знахабніли, що вже не бояться до центру села ходити.
Чиновники займаються відписками
– Річ в тому, що їх дуже багато розвелося, – вважає Лівія ШТЕФ’ЮК, яка мешкає на куті Кошелівка. – Бо на тутешніх лісових угіддях знаходиться так зване мисливське господарство "Зубровиця". Ще у 1970-их роках сюди завезли зубрів, крім них, тут було багато оленів, кіз та зайців, але не кабанів. Нині тут залишилися одні вепри, які з весни до осені ходять голодні і нищать городи. Діти бояться худобу пасти. Господарство має свої посіви, але їх мало і вони знаходяться близько до села. Якби їх перенести вглибину угідь, то невдовзі дикі свині забули би про наші ділянки. Та й взимку кабанів годують недостатньо.
Як каже пані Лівія, на неодноразові звернення до районної та крайової влади громада отримує відписки. Як сказано в одній із них, 2007 року Сторожинецький держлісгосп на охорону диких тварин, покращення умов їхнього перебування, підгодівлю, використав 357 тисяч гривень. І далі заступник голови РДА Іван Петращук радить "обгороджувати городи і відлякувати диких тварин у нічний час вогнищами, звуковими сигналами, пахучими сумішами". Мовляв, так діють мешканці багатьох сіл. Якщо ж дикі тварини знищують посіви, комісії сільрад мають складати відповідні акти, вказує чиновник.
– Ми складали акти, які потім направлялися до району, а звідти – до мисливського господарства, – резюмує сільський голова Банилова-Підгірного Валерій АБРАМЧУК. – "Мисливці" радять нам палити ганчірки, намочені в солярку, мовляв, цього запаху звірина не переносить. Але це не допомагає, ми пробували. Зараз від нашестя диких кабанів потерпає приблизно 400 з 1000 селянських господарств. Така сама проблема в інших селах, скажімо Красношорі чи Старій Жадові. А про те, щоб огороджувати земельні ділянки, не може навіть йтися: на це селяни не мають коштів, та й заходи такі малоефективні. Ми намагалися застрахувати свої угіддя від потрав, однак жодна страхова компанія за це не береться.
Як повідомив заступник голови ОДА Віталій УСИК, обласному управлінню лісового господарства та мисливства доручено навести лад у згаданих угіддях шляхом влаштування засідок та відстрілу кабанів.
"МБ" стежитиме за цією ситуацією.
Василь ГРИНЮК