Супутники Землі, скачування енергії з Місяця та океану, лікування онкозахворювань, продовження життя людини, будинок без комунікацій… Над цими фантастичними проектами працює відомий у світі Інститут термоелектрики Національної Академії наук та Міністерства освіти і науки України, який знаходиться в Чернівцях. Лише за останні п’ять років ним було запатентовано понад двісті наукових винаходів, а за весь період існування – майже тисячу. Чимало з них уже давно впроваджується у країнах Західної Європи, Японії, США, Китаї, Тайвані. Вражає перелік усіх наукових та почесних звань директора інституту. Але Лук’ян Анатичук називає лише найдорожче – академік Національної академії наук України. Ми зустрілися з Лук’яном Івановичем в Інституті термоелектрики, де під його керівництвом народжуються неймовірні задуми і проекти.
Досягнення відповідають світовим, а то й перевищують їх
– Лук’яне Івановичу, все життя ви присвятили термоелектриці, яку вважаєте панацеєю від проблем людства. А для більшості це щось невідоме.
– Сьогодні термоелектрика є одним із проривних наукових напрямів у світі, якою займається наш інститут. Саме з нашої ініціативи було створено Міжнародну термоелектричну академію, яка об’єднує провідних учених із 28 країн світу, зокрема Західної Європи, Японії, США, Китаю, Тайваню. П’ятнадцять років тому вони побували в нашому інституті, детально ознайомилися з його роботою. І всі одностайно визнали, що рівень наших досягнень відповідає світовому, а за багатьма напрямками навіть перевищує його. Тому зараз наш інститут виглядає як провідна світова наукова організація з термоелектрики. І це не випадково. Бо термоелектрика почала розвиватися в нас більше, ніж 50 років тому. Спочатку – в стінах Чернівецького університету, згодом – у конструкторсько-технологічному бюро "Фонон". А 1991 року було створено Інститут термоелектрики. До речі, "Фонон" був провідною організацією з термоелектрики в Радянському Союзі. Держава вклала досить багато грошей в наше бюро. Ми працювали переважно на військову техніку, і я навіть не мріяв, що зможу колись побувати за кордоном. Та коли розвалився Союз, з’явилася така можливість. Вперше я поїхав до США 1991 року на міжнародну конференцію. На превелике моє здивування, виявилося, що мене добре знає багато відомих вчених-фізиків. Я зрозумів, що не тільки ми добре знали, що робиться у них, але й вони теж були прекрасно обізнані з нашою діяльністю.
"Ми давно увійшли
до Євросоюзу"
– Вам не пропонували залишитися за кордоном?
– Звичайно, пропонували. Тоді багато наших вчених виїхало за кордон. На першому році незалежності життя в Україні було досить складним. Але я не погодився і повернувся до Чернівців. Я народився на Буковині. Тут мені дали освіту, створили умови для роботи. Тут я став доктором наук, членом-кореспондентом, академіком Національної академії наук. У мене було вкладено багато інтелекту і грошей. Тому весь у боргах перед своєю країною. Я повинен їх віддавати. Мені неодноразово пропонували роботу в Японії. Навіть показували віллу на березі океану, де мав би жити. Проте ми запропонували інший варіант і створили спільне українсько-японське підприємство. Зараз у нас багато проектів. Японія цікава тим, що часто її задуми здаються напрочуд фантастичними. Але вони працюють на завтрашній, а інколи – і на післязавтрашній день. Скажімо, наш інститут брав участь у проекті з використання сонячної енергії на Місяці та її транспортування на землю.
Але найбільших успіхів ми досягли впродовж останніх п’яти років, працюючи з Євросоюзом. У небо злітають десятки супутників, на яких встановлені наші прилади. Європейці, модернізуючи свої супутники, поставили підвищені вимоги до апаратури, яку їм поставляли зі США. Однак американські прилади не відповідали цим вимогам. І тут прийшли ми і запропонували дуже надійну техніку. Сьогодні ми регулярно поставляємо на європейські супутники нашу продукцію, якою розробники програм дуже задоволені. Так що доки Україна думає, як увійти до Євросоюзу, ми давно вже туди увійшли.
– Які ще особливо цікаві проекти розробляли?
– Зараз наш інститут працює над проектами, мета яких – змінити на краще екологічну ситуацію в світі. Ми пропонуємо черпати сонячну енергію з океану. Зараз працюємо над створенням першої такої електростанції. З їх допомогою можна буде забезпечити все людство екологічно чистою електроенергією. Шкода, що в Україні немає океану. Зате вона розташована в дуже хорошому кліматі, де можна використовувати і тепло, і холод. Ми запроектували будиночок, до якого не підведено комунікацій, немає жодної пічки. Акумулятором енергії стане земля. Мешканцям не доведеться платити ні за газ, ні за опалення, ні за електроенергію.
Ми багато років розробляли прилади військової техніки, які, як відомо, направлені на знищення людини. Тому почувалися не дуже добре від цього. Зараз з особливим ентузіазмом беремося за розробку медичної апаратури, яка допоможе оздоровити людину. Ще один напрямок, над яким працюємо, – це використання теплових відходів, особливо від автомобілів. Уже сьогодні ведемо контрактні роботи з європейською компанією.
"Наші спеціалісти – найкращі у світі"
– Ваші проекти більше впроваджуються за кордоном, а не в Україні?
– На жаль, це так. Звичайно, ми хочемо, аби наші досягнення використовували в Україні. Щоби не вийшло так, що наші розробки підуть за кордон, а потім повернуться в Україну у вигляді готових товарів. Хочеться, аби було так: від нашого інституту – на українське підприємство, а далі – по всьому світу. Не сумніваюся, що це колись станеться. Але ми не можемо чекати. Бо втриматися на світовому ринку надзвичайно важко. І кожен день простою – це відставання на роки. Наших спеціалістів добре знають у всьому світі. Зрозуміло, що продукцію, яка перевищує світовий рівень, можуть робити фахівці світового рівня. До нас їдуть вчитися з Японії, Китаю, Туреччини, Індії. Навчаємо термоелектриці тайванських спеціалістів. Нас добре знають провідні компанії світу. В Україні про нас знають менше. Може, тому, що не афішуємо свої здобутки.
– Чи цікавиться молодь термоелектрикою?
– Якщо чесно, то не дуже. Ми шукаємо молодих талановитих людей у школах. І відчуваємо деяке розчарування. Сьогоднішні школярі не орієнтовані на завтрашній день. Мине п’ять-десять років – і найбільш затребуваними стануть науковці. Найвищим буде і їхній престиж, і заробіток. Уже зараз нам пропонують зарубіжні контракти в об’ємах, що вдесятеро більші, ніж ми спроможні зробити. Від багатьох доводиться відмовлятися, бо немає кому працювати. 1990 року в нас була тисяча співробітників, а зараз – 250. Ми хочемо повернутися до колишньої кількості. Головна проблема – відсутність професійних спеціалістів. Інститут старіє, нам потрібна молодь. Ми створили механізм підготовки спеціалістів вищого гатунку. Щоби виготовляти високоякісну продукцію, яка перемагатиме у світовій конкуренції, це повинні бути спеціалісти, набагато розумніші за японців, американців, китайців, європейців. У нас для цього є все необхідне – знання, досвід, які треба передавати молодим людям. Хочу сказати їм, що в нашому інституті дуже цікаво працювати. Тут почуваєшся людиною не тільки сьогоднішнього, а й завтрашнього дня. Наші аспіранти чітко знають, що за тими напрямками, якими займаються, вони – найрозумніші в світі. І це без перебільшення. Весь інститут комп’ютеризований на найсучаснішому рівні. У світі є два наукові центри, які формують програми для проектування найсучасніших приладів. Ми маємо всі їхні технології і навіть дечого навчаємо їх самі. Студенти отримують ще одну стипендію від інституту. Ми підключаємо їх до розробки своїх проектів уже на першому курсі, після закінчення кафедри беремо на роботу. Україна почала дбати про науковців. За останні чотири роки їхня зарплата зросла вп’ятеро.
Тому запрошуємо випускників шкіл до навчання на єдину в світі кафедру термоелектрики. Тут можна здобути вищу освіту за спеціальністю "Прикладна фізика" зі спеціалізації "Фізичні основи енергетики". Інститут термоелектрики забезпечує навчання студентів на новітньому обладнанні, гарантує випускникам кафедри термоелектрики працевлаштування, у разі необхідності надає житло. Також створює умови для творчого зростання – вступу до аспірантури, захисту кандидатських та докторських дисертацій, спільно із зарубіжними партнерами надає престижну роботу.
Надія БУДНА

ДОВІДКА
Інститут термоелектрики в Чернівцях створено 1991 року на базі конструкторсько-технологічного бюро "Фонон". Очолює його академік Національної Академії наук України Лук'ян Анатичук. За ініціативи інституту 1994 року відкрито Міжнародну термоелектричну академію, до складу якої увійшли провідні вчені світу. З 1993 року інститут видає трьома мовами міжнародний науковий журнал "Термоелектрика", який розповсюджується в 40 країнах. Інститут є базою для кафедри термоелектрики ЧНУ. Тут діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертаційних та кандидатських робіт. В інституті термоелектрики працює 250 співробітників, зокрема близько 50 докторів і кандидатів наук.