"Ти це вмієш?! Круто!" Така реакція у всіх, хто бачить, як вправно ти катаєшся на скейті!
16-річні Максим ЛИХОДІД та Павло МОСКАЛЮК – чернівецькі скейтери-професіонали. Максим катається вже п’ять років, Павло – два.
– Моє захоплення розпочалося з того, що я переглянув відео, на якому каталися скейтери, – каже Максим. – Мені дуже сподобалося, і я також захотів так навчитися. У Чернівцях загалом є приблизно 50 скейтерів. Підійшов до кількох із них, попросив навчити мене, купив скейт і почав тренуватися. Звісно, травми трапляються і зараз. Найчастіше страждають ноги – їх можна підвернути, боляче вдарити ребром скейта. Я двічі ламав ногу, тричі руку і раз вдарився головою. Але все одно їжджу без захисту – із ним незручно. Та й допомагає захист лише ліктям, колінам та голові, а від інших травм не врятує.
– Тим, хто хоче навчитися кататися і вже купив собі "дошку", раджу не сидіти вдома, а йти тренуватися хоча би у вихідні по чотири години, – додає Павло. – Справді, це досить виснажливо, особливо влітку – через півгодини тебе можна викручувати. Восени прохолодно, тож кататися легше. А взимку їздимо хіба що тоді, коли немає снігу. Важко сказати, cкільки потрібно часу для того, щоби стати професіоналом. Один наш знайомий із Києва – Сокол – катається лише два роки, але їздить краще за всіх. Мабуть, це через те, що у Києві значно більше можливостей, багато скейт-парків, а у Чернівцях лише один і далеко. Спочатку в нашому скейт-парку було класно, встановили залізні заїзди на дерев’яні рампи, але їх уже розламали. Тож раніше ми каталися біля гімназії №2, але зараз звідти виганяють. Тепер їздимо на Тралці, у скверику біля "Сорбонни", на Соборці. Після того, як облаштували площу Турецької Криниці, там теж зручно кататися. Часто перехожі нарікають, що ми все нищимо. Але "дошкою" камінь не зламаєш, швидше навпаки!
– Зрідка катаємося і на Центральній площі, – додає Максим. – Якось я сильно розігнався і залетів у фонтан. Щоправда, там не було води. Але і там нас постійно ганяє міліція. Зазвичай ми втікаємо, та іноді нас все-таки забирають до дільниці. Потім відпускають. Постійно погрожують, що зламають "дошку", але її не так-то й легко зламати! Зараз я уже їжджу на дорогій "дошці" для професіоналів, яка разом із наждачкою та усім, що потрібно, коштує 1300 гривень.

Поради початківцям:
Оптимальний вік для того, щоби почати кататися на скейті – 14 років.
Перед тим, як придбати скейт, подумайте, чи справді він вам потрібен. Адже катання на скейті часто пов’язане з падіннями, травмами. Попросіть у когось зі скейтерів "дошку" і спробуйте проїхатися. Можливо, ви зрозумієте, що скейт – це не ваше?
Для навчання підійде недорогий скейт ціною від 400 до 650 гривень. Краще, як радить Максим, придбати "дошку" у спеціалізованому спортивному магазині, а не на Калинівському ринку. Бо дві "дошки", куплені на ринку, хлопець розламав за кілька днів. Не забудьте також і про спеціальне взуття з чіпкою підошвою. Ціна – 400 гривень (і це вартість найдешевшого взуття). Під час їзди на скейті взуття стирається дуже швидко.
Одягати чи не одягати захист – вирішувати вам. Хлопці зізнаються, що захист їм заважає під час їзди. Але краще застрахуватися, особливо під час навчання.
Попросіть досвідчених скейтерів, щоби допомогли вам "стати на дошку". Не соромтеся питати, як виконати той чи інший трюк. Спостерігайте, як катаються інші.
Не варто відразу "брати" найбільшу висоту. Вчіться поступово.
Навчіться швидко бігати – щоби втікати від міліції (жартівливо додає Павло – ред.).
Галина МАРКІВ