В обласному дитячому протитуберкульозному санаторії "Садгора" зараз знаходиться 268 дітей – від трьох до 18 років. У санаторії вони перебувають від трьох місяців до року, причому по кілька разів. Тут вони не тільки лікуються, а й навчаються, займаються спортом, співають і танцюють, ходять на дискотеки. Перебування у санаторії – безкоштовне. Кореспондент "МБ" побувала тут напередодні Всеукраїнського дня боротьби із захворюванням на туберкульоз, який відзначається 24 березня.
"Мусимо бути і мамою,
і подружкою"
Тринадцятирічний Миколка з Путильщини понад десять років провів у санаторії. Обоє його батьків померли від туберкульозу. Хлопчик, у якого страшна хвороба вразила майже всі органи, продовжує жити завдяки медперсоналу. Його постійно возять на консультації до Києва та Львова, де показують усім світилам.
Коли ми зайшли до кімнати, Миколка лежав на ліжку і розмовляв по мобільному телефону зі своїм дядьком-опікуном. "Телефон мені подарувала віруюча сестра Ніна, – розповів симпатичний хлопчик з розумними очима, в яких застигли біль і смуток. – А ще вона подарувала мені комп’ютер і радіо. Одна добра тітка принесла магнітофон. У санаторії всі дуже добрі, гарно ставляться до мене, особливо мій лікар Валерій Миколайович. У мене болять очі і ноги, тому я погано бачу і не можу ходити. Але коли на вулиці стане тепло, кататимуся на візку". Миколка дає номер свого мобільного, просить зателефонувати йому, бо сумно одному лежати в кімнаті, доки його друзі навчаються в школі.
– Через які муки пройшла ця дитина, скільки отримала уколів та різних медикаментів, але ніколи не скаржиться, – зітхає начмед санаторію Ганна МУКАН. – Коли Миколку привезли до нас у дворічному віці, він важив лише п’ять кілограмів. Як ми намучилися з ним, доки привчили його до нормального харчування, і він почав набирати вагу. До нас часто приводять дітей із вагою у кілька разів меншою від норми. Мами скаржаться, що не мають їх чим годувати. Ми мусимо бути для цих дітей і мамою, і татом, і подружкою. Нам вони розповідають найсокровенніше: про особисті проблеми, своїх друзів, закоханість.
– У нас – дуже висококваліфіковані спеціалісти, які витягують дітей навіть у найскладніших ситуаціях, – запевняє головний лікар санаторію Василь КОВАЛЮК. – Ситуація із дитячою захворюваністю на туберкульоз останні два роки ніби стабілізувалася, проте зараз знову намітилася тенденція до зростання. Це, напевно, пов’язано із кризою. Адже в нас лікується більшість дітей із неблагополучних чи багатодітних сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, чимало дітей заробітчан. Одна з причин захворювання на туберкульоз – хронічне недоїдання. Тому доброякісне збалансоване харчування – обов’язковий елемент успішного лікування. На кожну дитину в день виділяється в середньому 11 гривень. Купуємо їм різні фрукти, вітаміни. Наші працівники приносять часто з дому солодощі. Ми забезпечені необхідними медикаментами, особливо протитуберкульозними.
"Плачемо,
коли прощаємося"
Разом із головним лікарем і начмедом ми обійшли весь санаторій. Вразили ідеальна чистота і порядок. Медики розповіли, що ремонт у кабінетах здійснювали власними силами, отож доводилося після роботи фарбувати та білити. Василь Дмитрович похвалився відремонтованим спортзалом, де саме відбувалися заняття, великою їдальнею.
Діти охоче спілкувалися з нами. "Я тут уже три місяці, мені дуже подобається, – сказала Саша. – Ми ходимо на зарядку, на дискотеку, виступаємо в клубі, граємо у баскетбол та волейбол. У нас є комп’ютерний клас. У мене багато подружок. Тут дуже добрі учителі, вони нас жаліють, не задають багато вчити. Лікарі просять потерпіти, якщо болітиме". Наймолодші діти – від трьох до п’яти років – захоплено дивилися по телевізору мультфільм про Тома і Джері. Життєрадісний трирічний Андрійко із задоволенням позував перед фотоапаратом, а потім щиро тішився своєму зображенню.
Разом із завпедом Валентиною СКРИПКАР ми побували в школі на уроках математики і читання у першому, другому та четвертому класах. "Зараз у нас клінічна година, тому частина дітей пішла на процедури, – пояснила вчителька Валентина Дмитрівна. – У школі все підпорядковано санаторному режиму і розписано по годинах. До нас щоразу поступають нові діти, яких треба згуртувати в колектив та навчити. Ми дуже звикаємо до них, часто навіть плачемо, коли прощаємося. Хоча більшість із них періодично повертається до нас. Ми виконуємо всю шкільну програму, щоправда, намагаємося все зробити під час занять, щоби потім діти мали змогу більше відпочивати після лікувальних процедур".
Кабінет трудового навчання, який називають країною вмілих ручок, швидше нагадує виставкову залу. Тут зібрано роботи дітей за багато років. Вишиті серветки, рушники, ікони, молитви, намальовані картини, вироби з бісеру… Анжела похвалилася своїми роботами, докладно розповіла, як вона викладає з бісеру квіти та писанки.
У відремонтованому клубі ми побували на репетиції і прослухали невеликий концерт. Діти готувалися до вечорниць та Великодня. Досить майстерно зіграли гумористичну сценку про лінивого Гриця, заспівали про любов до України та веснянки.
"Відновимо сольові ванни і цілюще джерело"
Санаторій "Садгора" розміщується в колишньому маєтку відомого чернівецького барона Мустяци. Тому і будівлі, і сад, де ростуть рідкісні породи дерев, становлять історичну цінність. Хто раніше побував у санаторії, тепер не впізнає його, настільки все змінилося. Працівники запевнили, що в цьому заслуга теперішнього головного лікаря Василя Ковалюка. "Василь Дмитрович лише рік, як очолює наш колектив, а зміг зробити стільки, як ніхто раніше, – розповіла начмед Ганна Василівна. – Він може взяти у руки пилку і піти чистити сад чи разом з усіма наводити порядок у кабінетах. Коли збирали гроші на мотокосу, лічильники та інші потреби, він здавав найбільшу суму. Завжди радиться з нами, відверто розповідає про всі наші проблеми. Працюю в санаторії вже 28 років, а такого керівника бачу вперше". "Нашу установу під особистий контроль взяв голова облради Іван Шилепницький, – розповів Василь Ковалюк. – Минулого року нам виділили півтора мільйона гривень. Ми перекрили дах, придбали глибинні насоси для нормального забезпечення водою, обладнання для харчоблоку, медичне обладнання. За благодійні кошти відремонтували спортзал. Цього року отримали з обласного бюджету 566 тисяч гривень на капітальний ремонт одного з відділень. Хочемо створити нормальні умови для дітей та персоналу".
Василь Дмитрович розповів про плани на майбутнє – привести до ладу сад, відновити сольові ванни і цілюще джерело, яке здавна було на території санаторію. А ще установи потрібні комп’ютери, музичний центр, тенісні столи, підручники, канцелярські товари.
Надія БУДНА
ЦИФРИ
Торік в області взято на облік 437 хворих, яким вперше встановлено діагноз "активний туберкульоз", і 64 особи – з рецидивами (у тому числі 18 дітей).
Найбільше хворіють на туберкульоз мешканці Сокирянського, Кіцманського, Вижницького та Заставнівського районів.
Під наглядом у лікувально-профілактичних закладах області наприкінці 2008 року перебувало 1,4 тисячі хворих на активний туберкульоз (на сто тисяч населення – 157 осіб).
ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ
ДОПОМОГТИ
Реквізити санаторію
МФО 856135 ГУДКУ
у Чернівецькій області
Код 02005993
Р/р 35426002000694
Обласна комунальна медична установа "Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій "Садгора".
24-03-2009, 10:09
0
3 580