Повені уникнути неможливо, а засобів від неї майже немає

Наразі фахівці не дають однозначної відповіді про причини катастрофічної повені. Однак усі сходяться на думці, що її наслідки могли би бути значно меншими. Побутує думка, що основною причиною повеней є вирубування лісів у горах – мовляв, доки ліси масово не вирубували, повеней не було. Однак вони траплялися на Буковині завжди – не лише наприкінці ХХ ст., а й у ХІХ ст. і раніше. Так чи не найстрашніша повінь трапилася в краї 1911 року – ще за Австрії, коли ставлення до лісів було інше. Фахівці лише кажуть, що вирубування лісів є фактором, що посилює повінь. Це стосується і вибору гравію.
Повінь на Буковині повторювалася кожні 14-16 років
- На Буковині у ХХ столітті повені ставалися через кожні 14-16 років, - стверджує професор кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення Мирослав Кирилюк. - Наприклад, 8-9 липня 1911 року на Буковині була така велика повінь, якої з того часу не було ще.
Професор Мирослав Кирилюк, вважає, що вберегтися від цього лиха неможливо. Треба лише людям відійти зі своєю господарською діяльністю від берегів гірських річок.
– Наприклад, не можна було будувати такий великий об’єкт, як Калинівський ринок на березі Пруту, – каже Мирослав Іванович. – Чому на це ніхто не зважив, досі невідомо. Щодо будівництва дамби, то його потрібно здійснювати так, щоби не було заходу за дамбу. А для цього потрібно звести кілька кілометрів дамби, майже від дріжджзаводу. Цього робити ніхто не буде. А якщо звести дамбу одразу перед ринком, то це лише допоможе затопленню. Тому що вода, розливаючись, зазвичай доходить не з русла річки, а з берегів. У такому разі вода знову затопить, але у неї не буде виходу назад, бо через дамбу вона вже не стече у річку.
Повінь могла б завдати значно менше збитків, якби в області була відповідна карта. Мирослав Кирилюк у 60-ті роки ХХ ст. зі студентами збирав матеріали для карти повеней, однак зробити тоді її не вдалося.
- А якби вона була, можна було б, порівнюючи з минулими роками, передбачити, у яких селах можливі найбільші затоплення, - вважає Мирослав Іванович.
На захист Садгори потрібно понад 300 мільйонів гривень
Проект “Противопаводковий інженерний захист м. Чернівців” розроблено державним регіональним проектно-розвідувальним інститутом “Львівдіпроводгосп” для захисту від затоплення Садгірського району і презентовано у міськраді за два тижні до повені.
За словами директора інституту “Львівдіпроводгосп” Анатолія Якушева, пропонується спорудити дев’ять нових водосховищ на струмках Щубранець, Задубрівка та Стронигора, відремонтувати споруди трьох водосховищ на річці Мошків, розчистити русла струмків від намулу, сміття і дерев, закріпити їх дно, зафіксувати за допомогою загат дно річки Прут, реконструювати 10 мостів, облаштувати чотири захисні дамби.
Фахівці рекомендують також заборонити будівництво житлових і виробничих споруд на території заплав струмків і річки Прут.
Цей комплекс заходів коштує 270- 330 мільйонів гривень (майже річний бюджет міста).
Область і місто перед такою повінню - беззахисні
Для порятунку людей і для протистояння стихії такого рівня в регіоні практично нічого немає. Про це свідчать виступи можновладців на позачерговій сесії облради 30 липня.
Іван Шилепницький, голова обласної ради:
- У рятувальних підрозділів незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення. Нічого неможливо було випросити. Понтонів нема. Платформ з-під залізничних вагонів немає. Нема жодного нормального плавзасобу. Амфібія не йде в умовах паводка, коли затоплені сільські вулиці. БТР перевернувся і щастя, що не втопилися люди, які були в ньому. Необхідно збільшити чисельність рятувального підрозділу в області зі 113 осіб хоча б до 350. Нема системи, яка б працювала, починаючи з центру. Ми дві доби з губернатором, перебуваючи в епіцентрі повінні в Новоселицькому районі просили у міністра надзвичайних ситуацій вертоліт, щоби мати змогу хоча би оцінити ситуації з повітря. Нічого не вирішувалося. Лише після втручання народного депутата Гасюка там почали рухатися. Ми готові навіть за кошти місцевого бюджету придбати той вертоліт.
Є й маса причин, що збільшили збитки від стихії і призвели до людських жертв. Це бездумне і безсистемне вирубування лісів. Наступне - несанкціонована вибірка гравійно-піщаної суміші. А коли востаннє давали гроші на обстеження мостів і мостових переходів? Зараз кажемо, що дамб знищено на 170 млн гривень. А на їхній ремонт давали 1-2 млн гривень на рік, а потрібно було хоча б 10-15 млн гривень. А забудова і проектування в зонах ймовірного затоплення? В кожному районі є зони, де не можна будуватися. Але хтось давав погодження на проекти, будувалися. Якщо ми з цим не наведемо порядок, то буде те саме.
Микола Федорук, міський голова Чернівців:
- Щоби захистити Садгірський район і Калинівський ринок, має бути побудована дамба від Лужан аж до Магали. Але це ще не все. Потрібно раз і назавжди вирішити питання зі ставками у Заставнівському районі, бо повінь 1991 року, коли затопило усю Садгору аж до залізничного вокзалу, була саме від них. Треба заплатити власникам цих ставків за ту рибу і припинити експлуатацію ставків. Або риба, або безпека людей і їхнього майна.
Людмила ОСАДЧУК, Ігор ДОВГАНЬ

Коментарі:
Геннадій Шнаревич, перший заступник начальника обласної екологічної інспекції:
- Я би не пов’язував вивезення гравію з Пруту із повінню. Одні говорять, що вибирання гравію шкідливе, другі кажуть, що ні, а треті наполягають на врегулюванні цього процесу. Однозначної думки немає, але я хочу зауважити, що гравій з Пруту брали завжди. Саме на цьому гравії побудовані Чернівці навколишні населенні пункти, Кишинів тощо. Тому думаю, що вибирання гравію не вплинуло на масштаби стихійного лиха. Швидше, винні люди, які оселилися у заплаві річок. Вони відгородили річки від себе штучними спорудами - дамбами, мостами тощо. А мости звужують русло, там стає стрімкішою течія. Таким чином зараз вся річка Прут пряма і протікає у вигляді каналу. Хоча у природі такого каналу не існувало. Прут мандрував у заплаві, тобто від села Стрілецький Кут до Садгори річка петляла. А ми зробили канал, починаючи від Снятина і аж до кордону з Румунією. Через це виросла стрімкість течії. Побудували дамби, а швидкої течії дамби не витримали, тому що такої води ніколи не було і вони на це не розраховані.
Вважаю, що вплинуло на повінь і те, що посилено вирізують ліс і оголюють Карпати. Через це вода у горах не втримується лісом, а швидкоплинно стікає у річку - і вже маєте повінь.

Валерій Кашпор, перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства:
- Безпідставно вважати причиною нинішньої стихії лише надмірне вирубування лісів. Багаторічні спостереження науковців свідчать, що для лісу має значення інтенсивність опадів. Якщо опади випадають у вигляді злив, при яких за кілька годин може випасти місячна норма опадів, то це призводить до негативних наслідків. Може пошкоджуватися листя дерев, збільшується поверхневий стік води, а на виражених формах рельєфу, особливо у горах, спостерігається змив верхнього шару грунту, розмив підгрунтя, на невеликих річках виникають повені, а у горах селеві потоки.
За даними облгідрометеоцентру 22-27 липня кількість опадів становила 228-298 мм, що становить понад дві місячні норми. А водоутримувальна здатність лісового покрову становить 135-145 мм. До того ж ця здатність була на 90% знижена дощами першої половини липня.
Щодо заяв про безсистемне вирубування лісу можна навести такі факти. Загальна площа лісів області становить 258 тисяч гектарів лісу. За минулий рік рубки головного користування проведені на площі 1650 гектарів, заготівля деревини склала 386,4 тисяч кубометрів. Для порівняння, в Сучавському повіті Румунії, який знаходиться в однакових з нами природнокліматичних умовах, минулого року рубками головного користування було заготовлено 1450 тисяч кубометрів.