От і скінчився черговий ультиматум одного дідуся іншому дідугану. І замість "пекельних" санкцій ми отримали… аж несподівану особисту зустріч чи то на Алясці, чи в Москві двох "старперів", що бачать себе володарями світу, яким пофіг усі міжнародні права, стабільність у Європі та світі, непорушність кордонів та безліч інших непорушних істин, на яких тримався світовий порядок. Ми так очікували, що нашого ворога таки притиснуть до стіни та запровадять заходи, що поховають його нафтозалежну економіку, за рахунок якої фінансується війна.
Важко собі уявити нормальним те, що коли бандити зайшли до вашого будинку і зайняли перший поверх, то вам пропонують віддати ще і другий та оформити цю оборудку, як велику мирну угоду. Невже ми дійдемо до того, що політику, який ручкається з воєнним злочинцем, можуть дати Нобелівську премію миру. Може це виглядатиме надто вульгарно та грубо, але замість того аби голосно пукнути, один малошанований політик просто тихесенько бзднув і сморід від того розійшовся по світу. Європа добре пам’ятає, як Гітлеру віддали частину Чехословаччини. Прибалти та фіни добре знають вагу угод із СРСР про визнання спільних кордонів та визнання їх суверенітету. Тож скільки можна знову і знову наступати на ті самі граблі? Але для цього потрібно знати правдиву історію, а не ковтати фейкову історичну московитську відрижку.
У "великого" бізнесмена так багато усяких "геніальних" ідей, що може варто підкинути йому ще одну супер-пупер бізнес-ідею. Ну навіщо США ота Аляска з морозами та снігами. Давайте обміняємо її на український Крим. Америка віддає Аляску рашці, а рашка повертає Україні усі захоплені території. Нехай геніальний бізнесмен візьме в оренду ЗАЕС та пляжі Криму аби розбудувати там Чорноморську Рів’єру, а на Донбасі добуватиме рідкоземельні матеріали.
Абсурд теперішньої політики такий, що важко передбачити, до чого можуть домовитись Тр і Пу. Для нас головне, аби ми не втратили взаєморозуміння із Європою, яку США відверто підводять до думки, що війна в Україні, то війна на їхньому задньому дворі, тож вона і повинна вирішувати цю проблему.
Мені ж чомусь пригадується американська комедія "Тупий і ще тупіший", але світова політика - це не комедія. Тому і маю таке передчуття, що від того важливого саміту знову вийде великий пшик, який будуть подавати, як величезний здобуток та перемогу. Лише не для нас.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
