Депутати Європарламенту 25 лютого схвалили резолюцію про ситуацію в Україні, у якій визнали нашу державу європейською країною, що поділяє з країнами-членами ЄС спільну історію та спільні цінності, і визнали європейські устремління України.
Згідно з одним із пунктів резолюції, Україна як європейська держава, відповідно до статті 49 Договору про ЄС, "може подавати заявку на членство в ЄС як будь-яка європейська держава, яка дотримується принципів свободи, демократії й поваги до прав людини і фундаментальних свобод і верховенства права".
Європарламент також закликав керівні органи Євросоюзу пришвидшити переговорні процеси щодо роботи над дорожньою картою про безвізовий режим і створення зони вільної торгівлі України з ЄС.
Чи випадково українське питання виникло в Європарламенті в день інавгурації Президента Януковича? І чи не пов’язано це з деякими заявами Януковича щодо стосунків із Росією?
За словами Аркадія Мошеса, директора російських програм Фінського інституту міжнародних відносин, те, що резолюція Європарламенту прийнята саме в день інавгурації, звичайно, невипадково. Такі речі не бувають збігом. Європарламент традиційно уважно спостерігає за тим, що відбувається на Сході Європи і традиційно більше, ніж інші європейські структури, цікавиться тим, що відбувається в Росії, Україні, Білорусі. "Резолюція – сигнал Україні, що її не забули. Значення резолюції не треба перебільшувати, але применшувати теж не слід", – зауважує А. Мошес.
Катерина Вольчук, заступник директора Центру російської та східноєвропейської політики університету Бірменгема (Велика Британія), вважає, що "деякі політики в європейських структурах розуміють, що був шанс на європеїзацію України після Помаранчевої революції, і цей шанс втрачено. Тому, коли до влади приходить Віктор Янукович, європейські політики вважають, що в Україні слід підтримати її європейські прагнення".
Водночас, на думку Григорія Перепелиці, доктора політичних наук, професора Київського національного університету, коли Янукович фактично заявив про курс, протилежний європейському, тому що Митний союз абсолютно виключає встановлення зони вільної торгівлі з ЄС, а ЄЕП є російським інтеграційним проектом на противагу, так би мовити, Євросоюзу, Європа побачила, що Україна реально може почати рухатися у зворотний бік.
"Йдеться про віддалену перспективу членства України в ЄС, щоби було нібито якесь світло в кінці тунелю і щоби ми все-таки дивилися в бік Європи, а не Росії", – зазначає Григорій Перепелиця. (За матеріалами УНІАН, підготував О. Мостіпака)
