Нещодавно на сесії обласної ради депутат від Партії регіонів Василь Терицану заявив про те, що на Буковині українізують імена дітей етнічних румунів.
– Це відбувається ще з 1991 року, – сказав він. – Відділи РАЦСу послуговуються для цього вказівками згори. Як наслідок, Іво стає Іваном, Єлена – Оленою, а Ніколас – Миколою. Якщо така українізація триватиме, румунська спільнота Буковини звернеться зі скаргою до ЄС, адже така практика є порушенням Конституції України й обмеженням наших прав.
Ми вирішили перевірити, наскільки достовірною є інформація депутата, адже конкретних випадків українізації імен румуномовних дітей він так і не назвав.
"Ніхто нікому не нав’язує українські імена"
– Батьки самі вирішують, яке ім’я дати своїй дитині, – розповідає Флорій ШАПКА, сільський голова Йорданешт Глибоцького району. – Скажімо, хочуть хлопчика назвати Іонелом – будь ласка, Георгіцою – теж ніхто не заперечує. Тобто ніхто нікому не нав’язує українські імена чи то пак здійснює українізацію наших імен. Не чув, щоби таке творилося i в інших румуномовних селах району.
– На території нашої сільської ради мешкає 3300 осіб, щороку в середньому народжується 20-30 дітей, – ділиться Аурел БАШ, сільський голова Сучевен, до яких адміністративно належать чотири населені пункти. – Однак проблем з іменами у нас немає. З обох батьків беруть згоду на те чи інше ім’я дитини, реєструють і видають свідоцтво про народження. Скажімо, у мене давнє гарне румунське ім’я, ніхто батькам не вказував, як мене назвати, і мені на думку не спадає змінити його на інше. Зрештою, це право кожного: змінювати чи ні прізвище або ім’я.
– Я не один десяток років працював в органах судочинства, але не пригадую, щоби хтось із румуномовних громадян скаржився на те, що органи РАЦСу українізують імена їхніх дітей, – каже Троян КОСОВАН, голова Глибоцького райсуду.
Аналогічну думку висловив і його колега Станіслав Єфтемій з Герци.
А ось що каже Михайло КАРАУШУ, сільський голова Байраків Герцаївського району:
– Проблема є надуманою. Ніхто з мешканців села не мав труднощів із реєстрацією імен своїх дітей. Якби хтось змушував їх до українізації імен, це стало би відомо місцевим органам влади. Однак таких випадків ні в нас, ні в сусідніх селах не зареєстровано.
Змінити ім’я за бажанням можна з 16 років
– Питання зміни імені та присвоєння імені дитині під час реєстрації народження врегульовано сімейним законодавством, – розповідає Ольга АНДРІЄЦЬ, заступник начальника Головного управління юстиції у Чернівецькій області. – Згідно зі статтею 146, ім’я дитини визначається за згодою батьків. Дитині можна дати не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати чи батько. Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції у новій редакції від 22.11.2007 №1154/5, також передбачають, що під час реєстрації народження дитини її ім’я визначається за згодою батьків. Якщо батьки наполягають на присвоєнні дитині імені подвійного, зменшеного, скороченого та інших, за їхнім бажанням при реєстрації народження у відділах РАЦСу записують таке ім’я з відміткою "Ім’я зазначено за бажанням батьків". Приклади: Павло-Дамір, Марк-Тіберій, Олександр-Армін, Міхаєла, Данієла, Евангелія, Ніколь, Асія – такі імена давали дітям батьки минулого року.
Далі, відповідно до Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом Мін’юсту в новій редакції від 10.12.2007 №1227/5, якщо при реєстрації народження дитині присвоєно прізвище або власне ім’я без урахування побажань обох або одного з батьків, то не пізніше одного року з дня народження дитини відділи РАЦСу приймають заяви на внесення відповідних змін, а заяви про виправлення власного імені дитини в зв’язку з тим, що вона фактично має власне ім’я, відмінне від зазначеного в актовому записі про її народження, – до досягнення нею 14-річного віку. Крім того, відповідно до статті 295 Цивільного кодексу України "Право на зміну імені" та постанови уряду від 11.07.2007 "Про порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи" – надано право за бажанням фізичної особи, яка досягла 16 років, на свій розсуд змінити своє прізвище та (або) ім’я. А фізична особа, яка досягла 14 років, має право зробити це за згодою батьків.
Василь ГРИНЮК
25-02-2010, 12:10
0
2 906