На вибори Президента уряд витратив один мільярд 152 мільйони гривень. На рекламу та свої штаби кандидати кинули, за оцінкою Союзу рекламістів, два-три мільярди.

Ще більше доведеться заплатити нам. За що? За те, що ще не навчилися розбиратися у фінансах держави. Тому варто розібратися хоча би зараз.

Що зробили
з майбутніми пенсіями?
"Не станьте жертвою шахраїв!" – такими літерами Пенсійний фонд на своєму сайті закликає не ловитися на пропозиції в Інтернеті на кшталт "розрахуємо розмір пенсій за гроші". Фонд нагадує: кожний може зробити це безкоштовно у будь-якому його відділенні.
Порахувати свою майбутню пенсію за чинними нормами насправді може будь-хто. Але, мабуть, немає в країні людини, яка може передбачити, як довго сплачуватимуться нараховані пенсії.

Чому? Рахуйте. За даними, які отримало "Свідомо", у січні пошта й банки сплатили пенсіонерам 15 мільярдів гривень. До 25-го числа – згідно із законом, із гордістю зазначив спеціаліст, який надавав цифри. Але ще він повідомив: на цю дату Пенсійний фонд зібрав внесків із працюючих (плюс збори, які ми платимо при обміні валюти) менше шести мільярдів. Тобто трохи більше третини від пенсій, які він сплатив.

Наскільки можна розрахувати свою майбутню пенсію, коли вже зараз внесків не вистачає на пенсії нинішнім пенсіонерам? А за прогнозом Інституту демографії, 2050-го, коли на пенсію мають піти нинішні 20-річні, на 100 працюючих буде 139 пенсіонерів.

Годі й говорити про те, щоби частина наших внесків відкладалася на наш персональний рахунок, інвестувалася у державні цінні папери та зростала, доки ми не вийдемо на пенсію. Закон про це ухвалено ще 2003 року. Усі уряди на словах визнають: тільки так можна зацікавити працюючих сплачувати внески. Але щороку шансів дедалі менше. Дірка у Пенсійному фонді зростає.

Внески до Пенсійного фонду дедалі менші, порівняно з розміром пенсій, які доводиться сплачувати. Про цю дірку Пенсійний фонд припинив повідомляти. Цифри Пенсійного фонду розсекретив Секретаріат Президента. За його даними, за весь минулий рік фонд сплатив пенсій на 166 мільярдів гривень, а зібрав внесків – на 100 мільярдів. Як за таких умов можна було накопичити гроші на сплату пенсій у січні?

Звідки ж взялися ці гроші – це ще одна сумна історія.
Скільки нам зробили боргів?
"Криза, по суті, вже завершилася", – заявила Тимошенко на останньому засіданні уряду. "Наша команда, всупереч економічній кризі, всупереч руйнівній роботі, яку здійснювали всі гілки влади проти уряду, все-таки країну від кризи врятувала".

Що означає "врятувала"? Економіка за минулий рік скоротилася на 15 відсотків. На стільки ж зросли ціни. У чому тоді досягнення? Прем’єр протягом всієї кризи повторювала: нам вдається платити всі пенсії та зарплатню, навіть підвищувати їх, хоча нам казали, що це неможливо.

Це правда. Це було неможливим. Як і попереджав своєю відставкою міністр фінансів Віктор Пинзеник, до скарбниць усієї влади 2009 року надійшло менше податків. За даними, які "Свідомо" знайшло у Нацбанку, найбільше – на третину – знизилися надходження від податку на прибуток. Це коштувало скарбницям 14 мільярдів гривень. Так само впали доходи від мита на імпортні товари. (А як вони могли не впасти, коли продаж, наприклад, машин скоротився майже вп’ятеро). Знизилися доходи від прибуткового податку з громадян. Від головного нашого податку – на додану вартість.

Як же Тимошенко змогла? Про це постійно повідомляли її вороги – Президент та Партія регіонів. Зараз, коли більшість цифр про державні фінанси – відомі, виявилося – вороги не брехали.

Ось як уряд "врятував країну":
 Зібрав податки наперед. За даними Секретаріату Президента, за минулий рік так було отримано майже чотири мільярди гривень.
 Не віддав експортерам компенсацію податку на додану вартість. Коли товар вивозиться – уряд має повертати цей податок. Так стимулюється експорт.
 Позбавивши експортерів компенсацій, уряд загальмував реанімацію прибутків, робочих місць та притоку валюти. Зате це дозволило йому залишити у скарбниці дев’ять мільярдів гривень.
 Позичив. За минулий рік державний борг зріс на 60 відсотків. Це безпрецедентне зростання. Щоби його краще зрозуміти, подивіться на цю цифру так, як її дає Мінфін: "112.102.350,10 тисяч гривень". +112 мільярдів боргу за рік! При цьому значна частина цих позик була отримана на короткий період – до року. Тобто їх треба ось-ось повертати.

Як зростав державний борг
Що означає збільшення державного боргу для нас? Повертати його будуть із наших податків. При цьому держава не зможе фінансувати інші важливі для суспільства цілі. Наприклад, підприємцям не зможуть знизити оподаткування. Невідкладна заміна котелень, водопостачальних станцій, труб далі відкладатиметься. Нові літаки та ракетний комплекс, якого вкрай потребує наша оборона, далі будуть недосяжними. Батьки, чиї діти потребують дорогих операцій, шукатимуть гроші самостійно. І перехід на накопичення пенсій на персональних рахунках працюючих теж знову відкладуть.

Зате на нас чекає чергове зростання цін.
Які ціни прирекли на зростання?
Подорожчання товарів через стрибок долара вже позаду. Попереду – нове зростання житлово-комунальних тарифів.
Щоби зрозуміти чому, варто відгадати загадку. За даними Держкомстату, торік в усій країні було оплачено 92,4 відсотка квитанцій за комунальні послуги. У нашій області 94,3 відсотка. Але комунальні підприємства, яким ми оплатили усі послуги, лише за газ винні, як підрахувало Мінпаливенерго, понад сім мільярдів гривень.

Відгадка сумна. Грошей, що платимо ми, не вистачає на оплату газу. А уряд постійно відкладає підвищення цін на газ для населення та комунальних підприємств. По ідеї, він має доплачувати різницю (із наших же податків). Але й цього не роблять. Ось комунальні підприємства і нарощують борги.
Як розрахуватися з цими боргами та покрити різницю між вартістю газу для нас і його вартістю на ринку? А. Далі залазити в борги. Б. Підвищувати тарифи на комунальні послуги. Уряд продовжує обирати варіант А, але так довго тривати не може. У своєму останньому прогнозі Нацбанк назвав саме комунальне господарство найбільш ймовірним збудником інфляції.

Найгірше, що всі ці речі заважають підприємцям створювати нові робочі місця або підвищувати знижені під час кризи зарплати. Дірки в бюджеті та Пенсійному фонді вимагають більше податків. Державні борги, які уряд зараз у гривнях робить під 22 відсотки річних (банки не дають стільки!), вимагають більше податків. Борги за газ вимагають більше податків. Як підприємцям видряпуватися з кризи за таких умов?

До речі, таку саму політику протягом всієї кризи проводила й опозиція. Більші пенсії, вищі зарплати, ширша соціальна допомога – Партія регіонів всю кампанію побудувала на ще солодших за бютівські обіцянки. Тепер прийшов час їх виконувати.

Дев’ятого лютого, через два дні після другого туру, у парламенті розглядався закон про збільшення допомоги малозабезпеченим родинам. Регіонал Михайло Папієв написав його ще 2008-го року, але для ухвалення не вистачало голосів. Розуміючи, що Президентом став Янукович, БЮТ вирішив підтримати закон опонента, на виконання якого немає грошей.

Але закон, який збільшував допомогу приблизно 100 тисячам родин, не було ухвалено. Не вистачило 23 голосів. "За" натиснули кнопки БЮТ, Блок Литвина, комуністи, майже половина "Нашої України – Народної самооборони". А ось зі 172 депутатів Партії регіонів проголосували двоє. Навіть сам Папієв не голосував.

"Свідомо": Чому?
Михайло Папієв: "Тому що Мінфін давав різні оцінки, скільки треба грошей для виконання закону. Приймати отак, щоби сподобатися людям, – це не наша мета".

Куди поділися гроші?

Україна 92,4
Крим 92,5
Вінницька обл. 97,7
Волинська обл. 94,6
Дніпропетровська обл. 87,8
Донецька обл. 91,5
Житомирська обл. 95,8
Закарпатська обл. 94,3
Запорізька обл. 93
Івано-Франківська обл. 96,7
Київська обл. 96,4
Кіровоградська обл. 95,9
Луганська обл. 89,6
Львівська обл. 97,7
Миколаївська обл. 95,8
Одеська обл. 87,5
Полтавська обл. 94,6
Рівненська обл. 93,2
Сумська обл. 93,9
Тернопільська обл. 95,8
Харківська обл. 89,7
Херсонська обл. 96,3
Хмельницька обл. 98,1
Черкаська обл. 94,4
Чернівецька обл. 94,3
Чернігівська обл. 94,9
Київ 91,6

Відчуйте різницю
На виборах 2004 року команда Віктора Ющенка з Тимошенко включно критикувала Віктора Януковича за те, що він робить борги і на ці гроші задобрює виборців.

За п’ять років сторони помінялися місцями. Щоби зрозуміти, хто дорожче обійшовся країні, треба порівняти 2003-2004 роки, коли прем’єром був Янукович, із 2008-2009, коли це крісло займала Тимошенко