Фото molbuk.ua
Сьогодні, 6 листопада, у Чернівцях попрощалися з ветераном війни Олександром Бурдужаном – колишнім радником голови Чернівецької обласної військової адміністрації з питань ветеранської політики та членом громадської ради при ОВА.
Провести чоловіка в останню путь прийшли рідні, друзі, колеги та побратими, пише molbuk.ua
Як розповів molbuk.ua історик Сергій Гакман, який товаришував з Олександром, до роботи в обласній адміністрації він брав участь в АТО та ООС ще з 2015 року. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, залишив посаду в ОДА та добровольцем знову пішов на фронт. За час служби кілька разів діставав поранення, проходив лікування.
"Він свого часу зі мною радився, коли йому запропонували посаду радника голови облдержадміністрації з питань ветеранської політики. Потім, коли почалося повномасштабне вторгнення, він пішов воювати. Кілька разів був поранений, лікувався", – розповів Сергій Гакман.
За його словами, вони познайомилися кілька років тому під час дискусії про взаємодію влади та громадських організацій. Згодом потоваришували, разом їздили на дачу, спілкувалися та обговорювали різні питання. Сергій Гакман згадує, що Олександр був небайдужим до проблем ветеранів і намагався домогтися покращення умов у госпіталях для військових.
"Він був дуже небайдужим до всього, що відбувається, до проблем військових", – зазначив історик.
Голова громадської ради при Чернівецькій ОВА Сергій Николайчук розповів, що познайомився з Олександром Бурдужаном під час війни. Після повернення до цивільного життя обоє долучилися до громадської роботи. Олександр був активним членом ради, мав багато ідей та планів.
За словами Сергія Николайчука, у березні цього року Олександра Бурдужана демобілізували за станом здоров’я. Після численних поранень і контузій він отримав групу інвалідності.
"Людина воювала не один рік, побачила страшні речі. Втратив там здоров’я... Через це й помер - здоров'я підвело. Йому було лише 38 років", – сказав Сергій Николайчук.
Він також згадав, що Олександр Бурдужан цікавився питаннями національних меншин, міжконфесійних відносин та мовної політики. Сам був етнічним українцем, однак навчався у школі з румунською мовою викладання, добре знав румунську та підтримував румуномовну частину області.
Директор Чернівецького ліцею №6 імені Олександра Доброго Іван Ігнат розповів, що Олександр Бурдужан був його випускником. У школі хлопець добре навчався, був старанним і ніколи не намагався когось випередити, а всього досягав власними силами. Після дев’яти класів він продовжив навчання в Румунії, а згодом повернувся до Чернівців. Із 2015 року добровольцем долучився до захисту України.
Директор ліцею згадав, що 1 жовтня Олександр приходив до навчального закладу.
"1 жовтня він був у нас, ми проводили тематичний урок до Дня захисників і захисниць України. Олександр виступав перед старшокласниками в актовій залі, сфотографувалися, потім він був у мене в кабінеті, залишив автограф у візитній картці для почесних гостей. Дуже важко мені зараз говорити про це", – сказав Іван Ігнат.
Також він розповів, що приблизно півтора місяця тому Олександр Бурдужан виступав на Карпатському економічному форумі, де були президенти України, Румунії та Польщі. Чоловік представляв Буковину та виступав румунською мовою. За словами директора, після його виступу президент Румунії підвівся, щоб потиснути йому руку.
Василь Бойчук, учасник національно-визвольного руху 90-х років, згадує Олександра як щирого, привітного та активного чоловіка. Після демобілізації вони продовжили спілкуватися та разом працювали в громадській раді.
"Дуже активний, гарний, щирий, привітний. Коли він повернувся з війни, ми щиро пораділи, що зустрілися. Планували нашу роботу і наступне засідання, головна роль у якому мала бути за його участю. І тому, коли Олександра не стало, я просто був у шоці, як це так. Бачите, війна наздоганяє навіть у домашніх умовах. Шкода. 38 років – це лише життя починається, це ще жити і творити.
На таких, як Олександр, тримається Україна. За ним мало бути велике майбутнє. Він боровся за єдину Україну. Честь і хвала йому за це. І вічна пам'ять", - додав І. Ігнат.
Олександра Бурдужана поховали на кладовищі в Садгорі. Його побратими зауважують: засмучені тим, що ветеран не похований на Алеї Слави. Адже пройшов пекло війни, там втратив здоров'я, через що зрештою і помер у такому ще молодому віці.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
