– Хочу вступити на біологічний факультет, – розповідає одинадцятикласник Андрій. – Для цього мені потрібно знати хімію та українську мову й літературу. З цих предметів я найняв репетиторів, а ще придбав підручник із тестовими завданнями. Я справді вчу ці предмети і лише ці, а іншим майже не приділяю уваги.
– Уже відтепер готуюся до тестів, – запевняє учениця 10 класу Юлія. – І не тільки я, а й усі мої однокласники. Багато з них вступатимуть на факультет іноземних мов, тому всі посилено вчать англійську або німецьку мови. Мрію в майбутньому стати журналістом. Для вступу мені потрібно скласти українську мову й літературу та історію. Предметам, які не потрібні мені для тестів, приділяю значно менше уваги. Наприклад, фізику мені складати не треба, тому я її майже не вчу.
Вчителі також говорять про цю проблему – учні вчать лише те, що їм потрібно для тестів.
– Коли у нас, наприклад, 100 тисяч студентів, а вищі навчальні заклади потребують 120 тисяч абітурієнтів, то про яку справедливість тут можна говорити? – розмірковує вчителька української мови та літератури однієї зі шкіл. – У нас занадто багато вузів, і через це тести мало що допоможуть: не вступиш до одного з вишів, до іншого точно потрапиш. Корупція була й залишається. Взагалі усе це трохи непродумано. Було би краще, якби запровадили три види тестів різного рівня складності. Тоді кожен учень відразу готував би себе до того чи іншого рівня.
– Як раніше давали хабарі за вступ, так і зараз дають, – каже одинадцятикласник Анатолій. – Особливо якщо ви хочете потрапити на державну форму навчання, треба часом за це заплатити більше, ніж обійшлося би платне навчання.
– І це правда, – підхоплює учениця Таня. – Моя знайома вступала до вузу на безкоштовну форму навчання з чудовими результатами сертифіката. Але її зарахували на платну форму. Коли знайома запитала, чому, їй так і пояснили – "треба було заплатити".
– Усе це легко робиться, – вважає педагог однієї зі шкіл міста. – Тих, хто пише тести, просто садять в окрему кімнату, дають їм усі підручні засоби, і учні списують. Не можуть школярі, які завжди погано вчилися, отак ні з того, ні з сього отримати блискучі результати сертифіката! Але із запровадженням тестів учні почали трохи більше вчитися. Частіше підходять до мене із запитаннями, звертаються із проханнями щодо репетиторства. Чую серед колег, що усіх вчителів "найпопулярніших" предметів (українська мова та література, іноземні мови, історія, математика) – причому і кваліфікованих, і не дуже, – уже розібрали.
У центрі іноземних мов ASAP підтвердили, що із запровадженням тестування з іноземних мов учні старших класів стали частіше записуватися на заняття.
– Зараз репетиторів з української мови та літератури знайти просто нереально, – розповіла учениця 11 класу однієї зі шкіл. – Бо усі майбутні абітурієнти знайшли собі репетиторів ще з першого вересня. У великому дефіциті й вчителі хімії та фізики. Тут також потрібні зв’язки та ще й доводиться довго просити педагога, щоби він погодився займатися з тобою. Трохи легше з вчителями іноземних мов – їх більше, та й мовних курсів чимало. Я займаюся з репетитором української мови та літератури. Це коштує мені 60 гривень за півтори години.
Галина МАРКІВ
КОМЕНТАР:
Богдан ТОМЕНЧУК
ДИРЕКТОР ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЦЕНТРУ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ, ЯКИЙ ОБСЛУГОВУЄ Й ЧЕРНІВЕЦЬКУ ОБЛАСТЬ :
– На сьогодні на незалежне оцінювання зареєструвалося не більше 10 відсотків учасників. Так було й минулого року. Найбільшого напливу очікуємо до першого березня. Цьогоріч прогнозуємо зареєструвати 40 тисяч учасників оцінювання. Це менше, ніж минулого року – майже 45 тисяч осіб. До речі, на пробне тестування зареєструвалося майже 20 тисяч учасників. Це дуже добрі показники, вони означають, що половина учнів вміють працювати з Інтернетом і зацікавлені успішно скласти тестування.
