Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
«Мій фільм поверне гроші»


Із режисером Віктором Андрієнком ми зустрілися після прем’єри фільму "Іван Сила", який знімали в Чернівцях рік тому й у якому акторами масових сцен були дві тисячі чернівчан.

Фільм сподобався усім – і дорослим, і дітям. Вікторові Андрієнку щохвилини телефо­ну­вали – вітали з виходом фільму, надсилали смс-ки, одну з яких ("Вітюша! Сходили усією родиною на твій фільм. Ти – умніца") він задумливо й усміхнено прокоментував: "Якби я ще знав хто... Вітюша... Значить знайомі".

"Ненавиджу слово "масовка"

– Ледь не пів-Чернівців прийдуть на фільм, лише учасників масовки скільки...

– Я ненавиджу слово "масовка". Актори масових сцен! Це не натовп і не юрба. Кожна людина – особистість. І коли людина в кадрі, маленька навіть, старається щось передати, щось зробити... Коли ножі кинули, і він раптом вискочив і зааплодував. Він це сам зробив... Я не просив його. Вони самі вигадують, роблять, вони не стоять.. Так, були проблеми, приходили алканоїди, бухали, потім ми їх виганяли, чорні списки були... але основна маса... У Чернівцях я не вигнав жодного актора масових сцен із майданчика.

– Запам’ятався хтось?

– Багато запам’яталося... Я не Олександр Македонський, який пам’ятав кожного солдата по імені й в обличчя.
(Помічниця режисера згадує про чернівчанина Олега Сазонтова, який є архітектором за освітою: "Він прийшов познімати. Просто гуляв Чернівцями з фотоапаратом. Бачить – зйомки. А в мене сів саме фотоапарат. Я йому: "Вас мені Бог надіслав!" А ми саме знімали у палаці дітей та юнацтва і потрібна була людина для участі у зйомках. Ось у кадрі на милицях – це Олег Сазонтов")

– Кажу: "Нічого не грайте, просто спілкуйтесь".

– Під час презентації ви стільки дякували чернівчанам за допомогу в організації зйомок, а щось таке було...

– Можу сказати, які ви погані, якщо вам це потрібно...

– Смішне, безглузде в нас помітили? Чи смішило вас щось?

– Ні. Я вам скажу... Мені сподобалося, я зайшов попити кави й раптом побачив губернатора, який сидів, пив каву поряд. Каже: "Вікторе, чому ви такий засмучений?" Я: "Та у мене проблеми, у мене генерал, а орденів немає. Не очікував, мене підставили костюмери". До речі, вигнав художника по костюмах – нового найняв. Він запитує: "А що вам потрібно?" Я кажу, що потрібні ордени Чехословацької республіки. Він сказав: "Добре, я подумаю". Через годину прийшла людина й принесла: "Ось, ми можемо віддати лише на годину, слід віддати людині". Принесли. І в мене генерал зі справжніми чехословацькими орденами. Я був просто вражений.

– Негативне...

– Про негативне... є... Не хочу говорити. Коли людина кричала, що мій друг, Вітя, давай приходь до мене в ресторан, безкоштовно... Я кажу: "Не треба безкоштовно, знижку зроби й усе". І знімальну групу... як липку… в цьому ресторані по повній виклали всі свої добові і ще й доплатили. Огромноє спасіба етому чєловєку... він мені сказав: "А я не знав... Це мій адміністратор..." Я кажу: "Я ж тобі телефонував!" Навіщо?... Огромноє йому спасіба. Респект і уважуха. Я такий радий, що він збагатився за рахунок моєї знімальної групи. Ну хоч когось збагатили, слава Богу. Дай Бог йому здоров’я.

І тут же я заходжу в заклад, де готують українські страви... потрясно... і в губернаторську їдальню, в інші кафе... Ставлення людське...

"Мій фільм поверне гроші!"

– Держава дала гроші на фільм, тепер...

– Я кажу, що мій фільм поверне гроші! З однієї причини, що в мене щороку новий глядач. Ми робили фільм для молодшого складу. Думаю, через півроку раптом захочеться ще комусь подивитися. Будь-який фільм, як старе вино: чим довше стоїть... Коли ти відкриваєш – раптом щось бачиш інше. Подивимося... Ще раз кажу: це ще молоде вино, яке бродить. Коли воно відстоїться... Багато ситуацій, які є у фільмі, не змінилися – ні за час Австрійської імперії, ні Чехословацької республіки, ні нашого часу.
Дуже багато є подій, коли людина... Як говорив Воланд: "Люди – вони люди".

– Фільмом зацікавилися англійці... Якщо він отримає міжнародне визнання...

– Яке за кордоном? Я не задумувався про фільм... робити його на Англію. З’явилася людина з Англії, сказала, що історія цікава. Я йому сказав: "Навіщо я вам? У вас Голівуд є". Він: "Історія цікава. Немає історій цікавих. Є технології, є фільми-атракціони, а історії немає". А коли він дізнався, що історія – справжня: "Це реальна людина?" Я відповів: "Так". Більше скажу: Діма Халаджі (виконавець головної ролі – Івана Сили, – авт.) – реальна людина. Інвалід першої групи дитинства. Досі перебуває на обліку...

Я звернувся до однієї дуже серйозної фірми, яку очолює людина із Західної України. І коли попросив допомогти в промоушні фільму фінансово, бо ми все робимо за свій рахунок, він сказав, що вони допомагають лише дітям-інвалідам. Я кажу: "Дуже добре. Допоможіть, будь-ласка, дитині-інва­ліду першої групи Дмитру Халаджі донести до інших людей-інвалідів, що інваліди – це також люди, й кожен із них може зробити себе сам. І щоб це було, дайте грошей, щоб я возив Діму Халаджі, щоб він не заробляв гроші в цирку на хліб, а міг у вільний час приїжджати й розповідати дітям про свою історію, як він, будучи інвалідом першої групи, став здоровою людиною, яка встановлює рекорди світу. І може це дасть їм якусь надію.

Коли знімали фільм, мені розповіли про дитину, яка отримала опік (25 відсотків тіла). Він лежав в опіковому центрі і казав мамі: "Мамо, я помру?" Я швидко зателефонував Дімі Халаджі. Ми дізналися телефон мами. Діма зателефонував хлопчикові, поїхав до нього, розповів про свою гімнастику, як він піднявся. Подарували йому книжку Олександра Гавриша про Івана Силу... І дитина вийшла, і дитина сказала – усе... Ось вам приклад. Якщо мій фільм допоміг бодай одній дитині встати, не померти, значить це вже перемога. Ми одну людину вже врятували. 
Юлія Боднарюк
Рейтинг:
(голосів: 1)
11-10-2013, 15:59
Коментарів 0 Переглядів 1535

Теги -
загрузка...
Нардеп Федорук пояснив, чому парламент досі не призначив перевибори у Чернівцях
За його словами, профільний комітет Ради не виніс це питання в порядок денний
Хто такий митрополит Епіфаній, який може очолити помісну церкву
Його дитинство пройшло на Буковині, де досі проживає його мати і двоє братів
Стрілянина на кордоні: на Буковині затримали п’яного контрабандиста з цигарками
Прикордонникам довелося застосувати зброю щодо порушника, який мчав у бік до державного кордону
Популярне Коментують
• Новини
Трохимич ся вертає, а Вася знимкує кіно. Блог Мостіпаки
Про головні політичні події в регіоні - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Передплачуй газету "Молодий буковинець" та вигравай подарунки!

Передплачуй газету "Молодий буковинець" на 2019 рік та отримуй шанс виграти 10 000 гривень та ще 100 корисних подарунків
Санаторії Закарпаття - де лікуватись і зустріти Новий Рік 2019? (на правах реклами)

Святкування Нового Року в Закарпатті як завжди особливе і залишає, лише казкові та незабутні враження, адже тут споконвічно зберігають народні гуцульські традиції та звичаї
Раки зимують у RAKI HOUSE – першій раковарні Чернівців (на правах реклами)

На вас чекає особливе меню – такого ви ще не смакували. Окрім раків, тут приготують й інші морепродукти, м'ясо, гарніри та десерти. У RAKI HOUSE ви можете скуштувати мідії і рапани 4-ьох видів приготування
Професійне прання: де шукати хімчистки у Чернівцях (на правах реклами)

Пропонуємо вашій увазі місця, де їх шукати, – хімчистки у Чернівцях.