“Не вважаю шансон табірною лірикою”

Новий альбом шансонової лірики презентував 25 червня в одному з нічних клубів міста виконавець Богдан Ластівка. Кореспондент “МБ” розпитала автора про “родзинки” платівки.
„Це пісні про життя і наше буття”
- Що нового в альбомі?
- Ідея та задум альбому виникли тоді, коли я вже написав із десяток пісень. Композицій в альбомі 12. Це пісні про наше життя. Присутні романси, лірика, міський романс. Зібрав уривки з життя різних людей та вибудував одну сюжетну лінію. Намагаюся максимально наблизитися до реалій, тому співаю про те, що є насправді, а не прикрашаючи дійсність. Альбом отримав назву “Житуха”. “Життя” – банально. А “Житуха” підкреслює шансонність тематики. Не вважаю шансон табірною лірикою. Це пісні про життя і наше буття. Щось з моєї біографії, щось – із чиєсь. Не всі тексти мої. Співпрацюю з Геною Тереховим та Емілем Крупником.
- Тематика Чернівців присутня?
- Є пісня з досить оптимістичним куплетом, яку я написав спеціально до 600-ліття. Приспів – вуличний та жаргонний. Приспів – це прогулянка людини “злачними” місцями міста: “В кафе “Виктория” я зажигаю, в родную “Ратушу” тихо войду. А в “Эльдорадо” деньжат нарубаю, и в “Кавомании” кофе попью. Потом я в “Григ” забегу на минутку, и в “Буковину” веселый зайду. А в “Пирамиде” “нажрусь” не на шутку, в “Сорбонну” ночью в кусках заползу”. Куплет: “Увы, годы время быстро стирает. Уже 600 тебе, город родной. Все эммигранты тебя поздравляют, все черновчане гордятся тобой. За нашу дружбу, любовь и единство. За нашу веру, за наших детей. За стариковство и материнство давай родная полнее налей”.
„На радіостанції “Русский Берлин” крутять пісню “Маленький Париж”
- Коли альбом з’явиться на розкладках?
- Диски будуть продаватися у музичних крамницях міста одразу після презентації. Обкладинка – у формі каналізаційного люка, який лежить на бруківці. Коли відкриваєш коробку, бачиш диск у формі чорної діри, звідки вилітають ластівки, мій логотип. Я готую ще один альбом – кращі пісні з першого та другого альбомів. Збірку хочу присвятити 600-річчю міста. Альбом буде називатися за головною піснею “Маленький Париж”. Попередній альбом вийшов два роки тому. Чому так? Тому що я займаюся також рекламою та документальним кіно, організацією корпоративних вечорів та концертів у Чернівцях. Власної студії не маю. У мене є аранжувальник, який пише зі мною пісні. Проте у нього не завжди вистачає часу. Тому нам вдається зустрічатися максимум раз на тиждень.
- Яка публіка збирається на ваших корпоративах?
- Чоловікам більше подобається гостра тематика моїх пісень, а жінкам – лірика. Саме моя. Кажуть, що не треба співати табірну лірику. Жінкам подобаються “Любимая женщина”, “Серенада двух скрипок”, “Маленький Париж”. Хоча у порівнянні з всеукраїнським рівнем аудиторія у мене маленька. Проте мої пісні звучать за кордоном. Ось уже два роки на радіостанції “Русский Берлин” крутять пісню “Маленький Париж”. А наші радіостанції, на жаль, вважають цю пісню неформатом. Мене запросили п’ятого жовтня на концерт на стадіоні “Буковина” до Дня міста. Будуть Катерина Бужинська, Ян Табачник, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Софія Ротару. І мене включили у програму з піснею “Маленький Париж”.
- Підраховували, скільки корпоративів даєте на місяць?
- Буває по чотири-п’ять, а буває й один-два. Залежить від пори року та бажання слухачів. Осінь, зима, Новий рік – найактивніший період. Потім настає “зимова сплячка”. А навесні відбувається пробудження, яке проходить повільно і довго. І лише у травні після православного посту починається оживлення. Адже зібрати мою публіку на шансон під час посту практично не реально. А після посту можна випити сто грамів та погуляти.
- А пісню про “Калинівський ринок” написали на замовлення?
- Із директором “Калинівського ринку” Іваном Ринжуком я тісно співпрацював у галузі реклами. Два роки тому, коли підприємство святкувало 15-річчя, він звернувся до мене. Ми зняли документальний фільм про ринок “15 хвилин про 15 років”. Коли зняли цей фільм, у мене виникло бажання написати пісню. Це не було пряме замовлення. Два куплети з пісні написав я, а два Гена Терехов. У пісню ввійшли мої два куплети та приспів, а завершальний куплет - Гени. Я на Калинівському не “стояв”. Але пам’ятаю цей ринок з моменту його заснування. Пам’ятаю розкладайки та Калинівський торг.
Ольга Гнідан