Ще перед виступом львівські актори заінтригували чернівецьких глядачів. Завіса увесь час була піднятою. Поки зал наповнювався людьми, на затемненій сцені грали музиканти. Потім через зал поважно пройшов молочник Тев’є. “Не треба грошей, краси, розуму – щастя треба…”, - ділився міркуваннями герой.
Притчу за повістю “Тев’є-молочник” Шолом-Алейхема у Чернівецькому муздрамтеатрі показав Національний академічний український драмтеатр імені Марії Заньковецької.
За сюжетом, єврей-молочник видає заміж своїх п’ятьох донечок-красунь. Проте доньки по-своєму розуміють щастя. Цейтл замість заможного м’ясника Лайзера виходить заміж за бідного кравця Перчика. Голд слідом за коханим, узявши в дорогу тільки валянки та самовар, їде з України до Сибіру. Хава виходить заміж за православного українця і приймає його віру. Шпринца, яку під тиском родини кидає син мільйонерки, вчиняє самогубство. А для Бейлки гроші стають вагомішими за кохання та рідних. Однак Тев’є, а потім і його дружина Голда, приймають вибір кожної.
Зал тамував подих то від несподіваного комізму ситуації, то від її трагізму. Ідея вистави завжди актуальна: які б труднощі не випадали на долю людини – треба пам’ятати, що нам дароване велике щастя – життя. Треба його любити таким, яке воно є... Народний артист України Федір Стригун у ролі Тев’є якнайкраще передав ці людські істини. “Болі батьківські, незалежно від національності та раси, однакові, – каже народний артист України Федір СТРИГУН. - Конфлікт батьків і дітей – вічний, як і вічна проблема пошуків порозуміння між одними й іншими. Природно, що батьки хочуть застерегти дітей від усіх бід. Однак забувають, що діти розуміють щастя по-своєму, і часто їхнє розуміння не збігається з батьківським”.
У Чернівцях гастролі Національного театру імені Марії Заньковецької тривали 22-23 червня. Окрім притчі Шолом-Алейхема, глядачі переглянули комедію “Сто тисяч” Івана Карпенка-Карого.
Валерія Чорней
