Скарби – у підвалах

У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї налічується майже 90 тисяч експонатів. Однак лише п’ять відсотків із них можуть бачити на виставках відвідувачі. Кореспондент “МБ” побував у фондосховищах, де бачив шедеври, які немає змоги побачити усім.
Ні реставраторів, ні коштів на експонати
- У фондосховищах підтримується певний мікроклімат, тобто температура і вологість, що найкращі для зберігання експонатів, – пояснює заступник директора музею Марія УНГУРЯН. – Скажімо, температура повинна бути в межах 12-35 градусів тепла. І в жодному випадку – не мінусова, бо при замерзанні в експонатах можуть виникнути тріщини. Але в наших умовах підтримувати такий мікроклімат надзвичайно складно. У сховищах встановлено опалювальні батареї, проте немає вентиляторів. Нещодавно наші працівники побували в Сучаві (Румунія), де майже місяць вивчали умови праці місцевого музею. Нам показали, як повинно бути насправді. Там є відповідні прилади, які постійно записують температуру, можуть підвищувати чи понижувати вологість у приміщеннях. У нас таких взагалі немає. На два місяці румуни дали нам ці прилади. Наш спеціаліст Назар Смирнов вивчив їх роботу і щодня фіксує показники. У Сучавському музеї є також консерваційна та реставраційна майстерні, де працює чимало спеціалістів. У нас лише днями ввели одну ставку реставратора з живопису.
- Та й фонди останні 16 років ми поповнюємо виключно за рахунок подарованих експонатів, – каже Марія Унгурян. –За радянських часів діяли фондово-закупівельні комісії. Нам виділяли гроші на придбання експонатів. Працівники музею їздили в експедиції селами, збирали та купляли цінні речі. А тепер, навіть коли нам приносять цікаві експонати, ми не можемо їх придбати і змушені відмовлятися. Так, зовсім недавно принесли посвідчення з єврейського гетто, за яке просили 300 доларів. Звичайно, таких грошей у нас не було. Жаль, але рідкісні речі вивозять за кордон і там продають.
Сопілка з оленячої кістки така стара, що страшно торкнутися
Колись всі експонати зберігалися у підвалах. Але після переїзду музею Юрія Федьковича частину найцінніших матеріалів, зокрема стародруки, перенесли нагору.
- Усі наші експонати поділяються на групи збереження, – розповідає завідувач відділом науково-фондової роботи Наталя ХОЛОДНИЦЬКА. – Окремо зберігаємо вироби із тканини та шкіри, окремо – з металу, окремо – кераміку, окремо – стародруки тощо.
Заходимо з Наталею Миколаївною до фондосховища, де знаходяться найдавніші археологічні експонати. Чимало з них належать до трипільської культури, наприклад, знаряддя праці, виготовлені з кісток тварин, які датуються IV-ІІІ тисячоліттям до нашої ери. Унікальні ритуальні посудини, зерновики, глиняні статуетки жінок і тварин виставлено на старих прогнутих дерев’яних стелажах, виготовлених десятки років тому.
– Весь час хвилюємося, щоби ці стелажі не розламалися і не розбилися глиняні речі, – зізнається Наталя Холодницька. – У нас навіть немає коштів, щоби виготовити нові. Археологічна колекція у музеї досить велика – близько 12 тисяч експонатів. Надзвичайно оригінальна сопілка, яку виготовлено з оленячої кістки. Вона вже така стара, що страшно доторкнутися, щоби не розсипалася. Є чимало рідкісних експонатів, які необхідно реставрувати, але немає кому. Скажімо, велика колекція хрестів періоду Київської Русі. На жаль, ми не можемо виставити їх на огляд відвідувачів, бо перебувають вони у вкрай занедбаному стані. До слова, останні 15 років викопані археологічні матеріали взагалі не потрапляють до нас. Раніше дозвіл на розкопки науковцям давали лише тоді, коли виявлені раніше експонати вони здавали до музею. Тепер невідомо, куди вони діваються.
В окремому фондосховищі зберігається зброя – дворучні мечі, пістолі, ятагани, капсульні рушниці. Є навіть крем’яна рушниця ХVII століття.
А дерев’яне ліжко було виготовлено спеціально для австро-угорського імператора Франца Йосифа. На святкування 500-річчя Чернівців громадськість міста очікувала на його приїзд.
- На ліжку був навіть барельєф імператора, який, на жаль, не зберігся до наших часів, зате в доброму стані – вирізьблена голова лева, яка символізує могутність Австро-Угорської імперії, – розповідає Наталя Миколаївна. – Але ювілей міста збігся з 60-річчям імператора, тому він не приїхав. Отож на ліжку так ніхто і не спав. Воно потрапило до нас із крайового музею. Ще один цікавий експонат – дерев’яний футляр для годинника кінця ХІХ – початку ХХ століття. Виготовили його учні фахової школи деревообробного промислу із села Валя-Межиріччя Сторожинецького повіту. Зроблено футляр у вигляді будиночка з декоративним балкончиком, а дах складено з маленьких пластинок.
Острозьку Біблію не можуть показати, бо немає сигналізації
Фондосховище рукописних книг та стародруків розміщується у сухій світлій кімнаті. Деякі з них такі великі, що важко підняти. Колекція стародруків складається із 60 книг.
– Найціннішою є Острозька Біблія, видрукувана 1581 року Іваном Федоровим у Львові, – повідомила завідувачка відділу. – Вона зберігається у сейфі. На жаль, ми не можемо виставити її для відвідувачів. Для цього потрібна відповідна сигналізація та охорона, якої у нас немає. Цікавими є оригінали інших стародруків: “Бесіди Св. Іоанна Златоуста”, 1623 року, “Октоїх” 1644-го, “Арифметика” Леонтія Магницького, яку видрукувано у Москві 1703 року. Їх ми теж не можемо показати чернівчанам, як і багато інших цінних експонатів.
У фондосховищі тканин можна побачити дещо з гардероба чернівчан різних періодів. Є сценічні костюми відомої актриси Сіді Таль, речі Володимира Івасюка, які передав музеєві його батько. Є два кітелі і кашкет маршала Жукова, який командував Другим Українським фронтом, війська якого звільняли Чернівці від німців навесні 1944 року.
- На кожен експонат, який потрапляє до музею, заводиться інвентарна карточка, куди заносяться всі дані: коли і ким виготовлений, з чого, кому належав, де зберігався, за скільки придбаний, – розповіла старший науковий співробітник відділу науково-фондової роботи Вікторія ТАНАЩИК. – Кожному експонату присвоюється два номери: загальний і за групою збереження, скажімо, кераміка, тканина, дерево. Відтепер експонат стає державною власністю, і ми відповідаємо за його збереження. Якщо, наприклад, він зіпсується з певних причин, то щоби списати його, потрібен дозвіл Міністерства культури України. У нас зберігаються всі книги з описом експонатів, починаючи з 1944 року. Періодично робляться звірки. Те, що потрапляє до нас, – уже на віки.
- Комусь може здатися, що в музеї зберігаються старі, нікому не потрібні речі, але за кожною з них стоїть якась людина, – роздумує Вікторія Іванівна. – Наприклад, у нас є запрошення 1898 року на вечір, який проводило товариство “Родина”. Тут перераховано всі танці, які були в програмі, тобто, щось на зразок сучасної дискотеки. На кожен танець панянка могла записати якогось кавалера. Це запрошення комусь належало. І ця людина тішилася, що потрапила на бал, танцювала там. Тобто, насправді все дуже цікаво. Взяти хоча би міський прапор, зроблений до 500-річчя Чернівців 1908 року. До його виготовлення доклали рук усі національні товариства, які на той час були в Чернівцях. Це свідчить про толерантність нашого міста. І так кожен експонат може розповісти багато цікавого. Жаль, що останнім часом до музею навідується мало людей, особливо молоді.
Довідка
2007 року в області діяли чотири музеї: художній, народної архітектури та побуту, меморіальний музей Володимира Івасюка та краєзнавчий.
Музеї відвідало 272,3 тис. осіб, або на 11% більше, ніж 2006 року.
2007 року проведено 2400 екскурсій, організовано 109 виставок.
Впродовж року в музеях експонувалося майже 21 тис. предметів основного фонду, що становило 16,1% від їх загальної кількості.
2007 року до музеїв надійшло 2100 експонатів, відреставровано 200, потребують реставрації – понад 11000 предметів.
Дохід від реалізації послуг музеїв 2007 року становив 70,4 тис. грн, повідомило головне управління статистики в області.
Надія Будна