Ця кримінальна справа вийшла зі звичайної життєвої ситуації, а на місці її головного фігуранта міг би опинитися кожен із нас. Отже, третього лютого в одному з вагонів пасажирського поїзда сполучення "Москва – Софія" митники оглядали речі Ярослава Філіпідіса, 20-річного громадянина Греції, готельного працівника. Молодий хлопець задекларував 150 євро й мав у сумці альбом із поштовими листівками, випущеними минулого століття в СРСР. Саме цей альбом став приводом того, що пасажира затримали. Бо у нього не було дозволу на перевезення 71 листівки, в яких митники запідозрили культурну цінність. А це вже кримінал.
– Я народився і виріс в Україні, але після того, як батьки розлучилися, з мамою переїхав жити до Греції, – розповідає Ярослав. – Однак не втрачаю зв’язків і з батьком, який мешкає у Дніпропетровську і працює вчителем. Перед Новим роком, у грудні, відвідав його. Коли зібрався додому, тато подарував мені альбом із поштовими листівками, на яких зображено репродукції різних картин відомих художників. А належали листівки моєму покійному дідусеві. Їх колись можна було придбати без труднощів. Тепер же вони раптом стали культурною цінністю. Але хіба я міг про це знати? Моєму здивуванню не було меж. Після вилучення альбому мені натякнули, що можна проблему "залагодити". Однак я не вважав себе винним. Якби знав, чим це для мене обернеться, краще би прислухався до тієї поради.
Ярослава Філіпідіса не запроторили до слідчого ізолятора, але він не мав права на період розслідування покидати Чернівці. Довелося винаймати квартиру, платити чималі кошти за проживання, адвокату. Декілька разів до сина приїжджав батько, в якого зарплата невелика, не має великих статків і мама Ярослава.
– Слідчий, який займався розслідуванням, сказав, що за контрабанду культурних цінностей мені загрожує покарання у вигляді позбавлення волі терміном від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та майна, – продовжує Ярослав Філіпідіс. – Я не міг второпати, за що таке покарання та чому розслідування треба здійснювати аж два місяці? Колекція цих листівок – наша сімейна реліквія. Допускаю, що вона може мати історичну і культурну цінність, але не вважаю, що скоїв кримінальний злочин. Інспектор митниці, яка розповідала про правила заповнення декларації, не роз’яснила мені, що вважають такими цінностями. Для мене історичні та культурні цінності – це старовинні годинники, ікони та інші антикварні речі. Зрештою, я не намагався перевезти альбом таємно.
Зрозуміло, що оцінку поштових листівок зробила експертиза відділу контролю за переміщенням культурних цінностей Чернівецького обласного центру з питань культурної спадщини у Чернівецькій області. Вона визнала, що вони мають історичну й культурну цінність, а вартість їх становить не менше, ніж... 700 гривень. Листівки з репродукціями картин відомих художників, наприклад, І. Шишкіна, І. Айвазовського, І. Рєпіна, М. Самокиша та інших. Цікаво, що до переліку цінних раритетів потрапили і фотографії з серії "Воєнізований комсомол", видані у 1930-х роках.
– На суді не було нікого з митників. У мене лише запитали, чи визнаю свою провину – я її визнав, бо не можу тут більше перебувати, – каже Ярослав Філіпідіс. – Вирок – штраф 8500 гривень із конфіскацією альбому. Цікаво, куди чи кому його передадуть? Історія з ним – повчальна не лише для мене: вона може стосуватися й тих любителів листівок, які збираються за кордон. Бо хто повірить, що за листівки, які колись можна було купити в кіосках союздруку за копійки, можуть запросто запроторити у в’язницю?
Василь Гринюк
