Колекціонера задушили телефонним дротом

Ще 22 березня пішов із життя чернівчанин Леонід Ліберман, 1946 року народження, відомий мистецтвознавець, літературний критик та колекціонер. Написаний ним тритомник "Світ левкасу" став надбанням відомих світових бібліотек та музеїв. Покійного також було нагороджено премією Міжнародної академії мистецтв у Римі. Тоді казали, що Леонід Ліберман помер природною смертю.

– Лікарі помилилися: його вбили, – повідомив минулого четверга на прес-конференції начальник управління МВС у Чернівецькій області Микола ХАРАБАРА. – За підозрою у скоєнні цього злочину затримано чоловіка й жінку з Хмельниччини. У них вилучено 18 вкрадених із квартири Лібермана картин. Задушили мистецтвознавця телефонним дротом.

Сталося це в одному з бу­динків на вулиці Новикова-Прибоя у Чернівцях, де мешкав колекціонер. Нині квартиру опечатано, на дверях декілька замків.

– Леонід Фроймович мешкав у чотирикімнатній квартирі сам – дружина з сином давно виїхали до США, – розповідає Володимир, один із сусідів покійного. – Дві кімнати завжди були замкнені. Мабуть, там зберігалися художні раритети. А в двох інших господар приймав гостей. Причому його часто відвідували відомі не лише в місті та краї люди, наприклад, наш земляк Ян Табачник. Ліберман був дуже обережним. Злочинці, напевно, добре втерлися йому в довіру, якщо він їх впустив до квартири. Знаю, що лежав він обличчям додолу. Я бачив, що на підлозі залишилася пляма від крові й сукровиці. Мабуть, кров пішла носом, коли вдарився об підлогу. Кажуть, злочинці спіймалися на тому, що продавали у Кам’янці-Подільському картини, викрадені з квартири Лібермана.

Ще дехто з сусідів каже, буцім­­то напередодні вбивства у квартирі Леоніда Фроймовича було гучне застілля. Що розповідають затримані, наразі невідомо, бо розслідування кримінальної справи лише розпочалося.

Є й запитання: чому помилилися судмедексперти, називаючи смерть мистецтвознавця природною? На жаль, поспілкуватися з судмедекспертом, який здійснював розтин тіла, нам не вдалося. Він відмовився щось коментувати, пояснюючи це тим, що кримінальну справу ще не закрито. Однак із поінформованих джерел нам стало відомо, що паталогоанатом себе винним не визнає. Навпаки, саме він вказав на те, що покійного вбили. І навіть сказав, як саме це зробили, що потім на відтворенні події підтвердив підозрюваний у скоєнні злочину. Але спочатку, на первинному етапі проведення розтину, було виявлено таку причину смерті – ішемічна хвороба серця. Під час розтину здійснювали забір біоматеріалу для проведення додаткових методів дослідження, зокрема медико-криміналістичних та судово-гістологічних. А тривалість їхня чимала – до трьох місяців. Після результатів досліджень судмедексперт зробив висновок, що причина смерті – насильницька. Висновок лікар подав правоохоронцям, а ті розпочали розслідування. Припускають, що останні відмовляли у порушенні кримінальної справи ще до отримання остаточних медичних висновків, але втрутилася прокуратура. Наскільки це правда, наразі невідомо – зачекаємо судового рішення. Медики ж вважають, що подібні випадки в практиці судмедекспертизи непоодинокі, причому пов’язані вони не з халатністю експертів, а з довготривалістю медичних досліджень.
Василь ГРИНЮК