Із прийняттям закону про охоронну діяльність після подій у вересні з "караванським стрільцем" усі заговорили про розширення прав охоронців.
Чи справді це так коментує юрист Державної інспекції з питань захисту прав споживачів в Чернівецькій області Зоя ШТОГРИН (на фото).
-Справді набув чинності закон про охоронну діяльність, який визначає право співробітників ліцензованих охоронних фірм на використання спецзасобів. Споживачі мають право вимагати документ, який підтверджує статус охоронців. Але, наголошую, йдеться лише про ліцензовані фірми. А їхні представники є не в кожному магазині. Зазвичай у більшості буковинських магазинів охоронцями працюють вільнонаймані люди. Тож цей закон не надає таким охоронцям додаткових повноважень.
Водночас новоспечений закон про охоронну діяльність дозволяє представникам приватних фірм цілком законно застосовувати до підозрюваних фізичну силу з використанням спеціальних засобів та службових собак. Та, за словами Зої Іванівни, цей закон суперечить Конституції, яка гарантує захист честі та гідності громадянина України.
-Якщо до вас у магазині охоронці все-таки застосували силу, необхідно викликати міліцію, вимагати складання акту, на яких підставах вас затримали, і в подальшому оскаржувати дії охоронців у суді, – радить юрист інспекції.
Права споживача в супермаркеті
Покупець не зобов’язаний залишати свої речі в скриньках схову магазину
Суб’єкт господарювання, працівники магазину, зокрема охоронці у своїй діяльності, повинні керуватися правилами роздрібної торгівлі продовольчими (непродовольчими) товарами. Цими правилами не передбачено вимоги залишати речі в скриньках схову.
Але споживач повинен повідомити охорону про те, що в його сумці є аналогічні товари та показати їх.
За речі, залишені споживачем у скриньках схову, магазин несе повну відповідальність
Згідно 937 статті "Цивільного кодексу", адміністрація закладу несе цілковиту відповідальність за речі споживача, які він залишив у скриньках. Залишаючи власні речі на вимогу "внутрішніх правил супермаркету", споживач укладає з ним усний договір. А суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити збереження довірених йому речей цілими й неушкодженими.
Якщо споживач не хоче залишати речі, його не мають права не пропустити в торговельний зал.
Покупець не зобов’язаний платити за випадково пошкоджений товар
У "Цивільному кодексі Україні" йдеться, що "ризик випадкового знищення чи пошкодження речі несе її власник". Тобто до моменту здійснення покупки власником речі є продавець. Виходячи із цього, споживач не зобов’язаний за неї платити. Детально про ризик випадкового пошкодження зазначено в статтях 323, 668 і 1166 Цивільного кодексу.
Споживач не повинен платити за товар, який зберігали в неналежних умовах (на полицях, незахищених спеціальним бортиком, у проходах між рядами тощо). Зокрема в пункті 2 статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів" зазначено, що "продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції. Забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту".
Якщо адміністрація супермаркету все-таки наполягає на тому, щоб споживач заплатив за пошкоджений товар, нагадати про пункти 1,4 і 5 статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів", у яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики й агресивної діяльності.
Працівники магазину чи охоронці не мають права штрафувати споживача
Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, охоронці чи працівники супермаркетів не мають жодного права вимагати в споживача сплачувати штраф на місці. Збитки компенсуються лише на підставі складеного акту й лише за рішенням суду.
Охоронці можуть затримати споживача лише на три години
Якщо виникла підозра, що споживач вчинив крадіжку, співробітник охорони може затримати підозрюваного лише до приїзду представників правоохоронних органів. Причому, згідно Кримінально-процесуального кодексу, не більше, ніж на три години.
Якщо охоронці супермаркету затримали споживача більше, ніж на три години, він має право вимагати порушити кримінальну справу за фактом незаконного позбавлення волі.
Оглядати особисті речі споживача охоронці не мають права
Охоронець не має права торкатися споживача та оглядати його особисті речі. Згідно статті 29 Конституції України, "кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність", статті 289 Цивільного кодексу України "кожна людина має право на особисту недоторканність".
Обшук людини та її особистих речей, згідно Кримінально-процесуального кодексу й закону "Про міліцію", можуть здійснювати лише співробітники правоохоронних органів.
