1-го січня 2012 року набувають чинності певні норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних".
Роз’яснення щодо норм цього закону надає Єгор ОСТАПЕНКО, юрист Чернівецького міського центру захисту приватних підприємців і підприємств малого бізнесу та Наталя БАТРАКОВА, оператор інформаційної гарячої лінії з питань підприємництва.
- Що таке персональні дані?
- Це відомості, за допомогою яких можна ідентифікувати особу. Зокрема, місце народження, прописка, ксерокс паспорта, ідентифікаційний код тощо. Також це й інші відомості, які надає людина, перебуваючи з підприємцем (роботодавцем) у трудових відносинах, наприклад дані про себе для укладення трудового договору (зокрема документи про освіту, трудові книжки, резюме).
База персональних даних – це сукупність всіх даних в електронному вигляді чи паперовій картотеці.
- Для чого потрібен цей закон?
- По перше, це вимога Євросоюзу для країн-членів ЄС. По друге, захист персональних даних та невтручання в особисте життя – дуже важливий момент, який ми ще не достатньо оцінюємо. Багато є випадків, коли особисті відомості про особу використовують як юридичні особи так і приватні підприємці в особистих цілях. З набуттям чинності цього закону норми щодо захисту персональних даних починають діяти.
- Як відбуватиметься захист персональних даних?
- Власник бази персональних даних (як правило юридична особа), який заявляє про те, що її (базу) має, несе відповідальність за порушення чи недотримання норм щодо збирання, зберігання цих даних та використання їх без дозволу. Також власник має унеможливити доступ до персональних даних сторонніх осіб та не допустити використання бази поза основною метою.
Наприклад, якщо людина звільнилася з місця роботи, роботодавець зобов’язаний знищити або повернути персональні відомості, які надавав працівник при прийомі на роботу.
У законі також зазначено, що заборонено обробку (збирання) персональних даних щодо релігійної, етнічної приналежності, віросповідання, особистих, сімейних даних, статевого життя та здоров’я.
Якщо відомості про людину буде використано в інших цілях, вона може поскаржитися у Державну службу захисту персональних даних.
- Розкажіть про основні норми закону.
- 1 червня 2010 прийнято закон "Про захист персональних даних". З 1 січня 2011 року закон набув чинності. А 1 липня 2011 року створена Державна служба захисту персональних даних - орган, який збирає персональні дані.
До 1 січня 2012 року власник, який володіє персональними даними (юридична особа, у якого працюють наймані працівники) повинен надіслати до Державної служби заяву певного зразка (форма заяви розміщено на сайті Держслужби). Її можна надіслати і поштою і в електронному вигляді (якщо маєте цифровий підпис). Коли заяву буде зареєстровано, підприємцю надійде свідоцтво про реєстрацію, яка свідчитиме, що базу даних зареєстровано.
Обов’язково потрібна письмова згода працівника на обробку її персональних даних, якщо людину прийнято на роботу після 1 січня 2011 року. Якщо працівника найнято до цієї дати, вважається, що людина добровільно погодилася користуватися в межах відповідних законів її персональними даними, тому її письмової згоди не потрібно.
З 1 січня 2012 року набувають чинності ряд змін до законодавства, які встановлюють адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства про захист персональних даних, зокрема за неподання заяви від 8,5 до 17 тисяч гривень. Тому варто встигнути надіслати заяву поштою рекомендованим листом або з описом того, що є всередині конверта до 1 січня.
Перевірки підприємців відбуватимуться згідно плану-графіка, який ще не складено. Втім, навіть, якщо будуть виявлені недоліки, спочатку повідомлять вас приписом. Якщо ви їх не усунуте, тоді будуть застосовуватися штрафні санкції за рішенням суду.
Довідка
Сайт державної служби України з питань захисту персональних даних zpd.gov.ua
Адреса: 02660, Київ, вул.Марини Раскової, 15
