Швидких заробітків у зеленому туризмі немає

У садибі Марії КЛИМ із Виженки відпочивають туристи з Росії і Молдови, Німеччини та Китаю, країн Прибалтики… "Навіть афроамериканець був", – посміхається господиня. Вона, як і більшість власників буковинських садиб сільського зеленого туризму, географію своїх відпочивальників може перераховувати довго. Для області, позбавленої потужної промисловості, але яка має чудову природу і традиції, туризм став одним із найперспективніших напрямків розвитку.

Нині сприяє розвитку зеленого туризму і податкове законодавство, наприклад, до дев’яти ліжко-місць можна створити, не реєструючись як приватний підприємець. Але все одно чимало господарів працює у тіні. Нині в області зареєстровано понад 60 садиб, але насправді туристів приймає значно більше людей.

"З юридичної точки зору все заплутано"

– До дев’яти ліжко-місць, згідно із законодавством, вважається додатковим видом самозайнятості населення, тому можна не реєструватися приватним підприємцем, – каже Марина КОНЯК, керівник проекту "Створення передумов для впровадження кластерної моделі розвитку садиб зеленого туризму на Буковині" за співфінансування Німецького товариства технічного співробітництва. – Але юридично все так заплутано, що люди почуваються незахищеними і бояться. Хоча людей, які працюють у тіні, не бачать туристи. І ми не можемо включити їх у програму розвитку та не можемо показати.
Саме в рамках проекту на Буковині створили 21 нову садибу, розробили маршрут "Родзинки Буковини". Декілька садиб з Путильського та Вижницького районів і творчі майстерні об’єдналися в одну структуру, щоби пропонувати відпочивальникам якісніший туристичний продукт.

"Не можна сидіти і чекати прибутку"

У родині Клим із Виженки вважають: чим більше садиб відкриватимуть у їхньому селі, тим більше людей приїжджатиме туди відпочивати. А для початку потрібен стартовий капітал. Оскільки туристи змінюються, стають вибагливішими, наприклад, хочуть зручностей у номері. Місцевим не під силу створити це за рік.

Господиня пані Марія пригадує, що спочатку була навіть проти такого сімейного заняття:

– Починати було важко, але коли до нас приїхали кілька разів туристи, я дуже полюбила нашу справу. Мені здається, що пам’ятаю всіх відпочивальників. Зрозуміла, що потрібно бути з людьми відкритими, і до нас їхатимуть з усього світу. Дуже тішуся, коли до нас приїжджають із маленькими дітками. Вони бігають, катаються на конях, їм цікаво, коли ми доїмо корову… Не потрібно боятися приймати туристів, бо ми ж робимо добро.

А ось Ольга ФІЖДЕЛЮК із Великого Рожина, що на Косівщині, про власну зелену садибу мріяла давно. Щойно з’явилася можливість, після 20 років роботи у медицині залишила її і почала приймати гостей з України і з-за кордону. Планів на майбутнє безліч. "Ось тут хочемо побудувати сауну, тут підземний бар, там альтанку…" – показує господиня.

– Звичайно, ризик у цій справі є, – погоджується пані Ольга. – Якщо хтось думає, що результат буде відразу, то помиляється. Спочатку треба вкладати, починати з малого і добудовувати сходинку за сходинкою. А головне – не можна сидіти і чекати. Потрібно себе показувати, їздити різними фестивалями, семінарами.

Ніна ТОНІЄВИЧ, господиня садиби в Чорногузах, теж погоджується, що щоби втілити в життя всі задуми, потрібен час. Її садиба має свою родзинку – вона розташована біля гарного озера.

– Три роки приймаємо туристів. Спочатку стабільності не було, все приходило поступово, – розповідає жінка. – Став у нас уже сім років, будинок збудували три роки тому, альтанку – два… Щороку щось додаємо.

Наразі господарі садиби розповідають, що від роботи отримують більше морального задоволення. Хоча впевнені – з часом буде і заробіток.

Марина КАРАСЬОВА


Коментарі

Христина МАРЧУК, провідний спеціаліст Чернівецького представництва Державного агентства України з інвестицій та інновацій:

– Кластер – один із елементів інноваційної моделі розвитку економіки. Це об’єднання, куди долучаються різні структури, наприклад, у сільському зеленому туризмі: зелені садиби, сільрада, всі магазини, музеї, власники творчих майстерень тощо. Тобто збираємо всіх зацікавлених людей у туристичну структуру, мета якої – створити якісний туристичний продукт. Це вигідно всім, і всі на цьому можуть отримувати дохід.

Оксана ЛЕЛЮК, виконувач обов’язків начальника відділу з питань туризму управління культури і туризму ОДА:

– Сільський зелений туризм в області має гарні перспективи розвитку. Краса природи Карпат, етнографічні можливості, гостинність місцевого населення – головні фактори формування сільського туризму в гірських районах. Тому й не дивно, що саме Вижницький, Путильський та Сторожинецький райони утримують першість з кількості приватних садиб сільського туризму. Останніми роками спостерігається особлива активність сільського населення щодо організації відпочинку в приватних садибах. На сьогодні їхня кількість в області становить понад 60. n

Кілька правил для початківців

Визначте свій ресурс (скільки часу можете присвячувати справі, який капітал вкласти, скільки кімнат запропонувати тощо). Складіть перелік особливостей своєї садиби.

Потрібно написати заяву про те, що хочете приймати туристів, голові сільської ради або до районної адміністрації (садиба до 9 ліжко-місць не оподатковується).

Бажано пройти навчання. Фахівці порадять, яким чином себе краще виявити, що і як запропонувати, допоможуть взяти участь у програмі обміну досвідом тощо.

Варто пам’ятати: клієнт садиби – це людина, яка скучила за природою, селом і не хоче жити в багатоповерховому готелі. Помилкова думка вважати: щоб почати приймати туристів, одразу потрібно запропонувати надзвичайні умови.

Сільський зелений туризм – сімейна справа. Одному з усім не впоратися, а найкращих результатів досягають садиби, зусилля до яких докладає вся родина.