На Буковині триває масштабний благодійний марафон "Кроки незламних".
Про це пише molbuk.ua
Він стартував у Хотині, для того, аби зібрати кошти для 107-ї окремої бригади ТрО, 92 батальйону.
Серед учасників є ті, хто пережив полон, ветерани, а ще волонтери, активісти та родини загиблих. Вони долають 60 кілометрів маршруту пішки.
На п’ятий день маршруту, через складні погодні умови та густий туман, команда перебувала на перехресті села Рингач, щоб уникнути аварійних ситуацій на дорозі.
За чотири дні вони уже пройшли більше половини маршруту.
Ініціаторами заходу є благодійний фонд "Об’єднані перемагати" та ГО "На щиті". Організатори зазначають, що це вже четвертий марш і третій — у цьому році.
"Марафон триває вже п’ятий день, і на сьогодні зібрали близько 900 тисяч гривень. Фініш плануємо на наступний тиждень, після чого буде закуповуватись необхідна техніка для ЗСУ. У попередні роки подібні марші збирали від 500 тисяч до 1,2 мільйона гривень. Метою цього марафону не лише зібрати кошти, а об'єднати область, показуючи українцям, що це патріотизм, що тил сильний і ми разом із воїнами. ", — зазначає Володимир Малиш, голова благодійного фонду "Об’єднані перемагати".
Цьогорічний маршрут проходить через Хотинську, Недобоївську та Рукшинську громади й завершиться у Чернівцях.
Під час марафону також збирають прапори з підписами від громад, які потім передадуть до Чернівецького краєзнавчого музею як символ єдності області. На сьогодні уже є близько 60 таких прапорів.
Голова ГО "На щиті" Наталія Сандулович зазначає, що запитів від підрозділів дуже багато, але найбільш затребувані є евакуаційні автомобілі.
"Ми маємо робити все можливе, щоб хлопці поверталися живими", — каже вона.
Ветеран, який повернувся з полону, каже, що для нього участь у марафоні — це спосіб віддячити тим, хто зараз тримає фронт.
"Допомагаємо чим можемо. Мене вражає патріотизм і гарячі очі дітей, які нас зустрічають. Це не перша моя участь у марафоні", — каже Сергій Соломенніков.
До марафону долучився Ігор Процюк, ветеран війни, який не приховує емоцій:
"Я мрію про завершення війни, щоб наші діти не бачили тих жахіть, що бачили ми. Мене аж колотить від думки, що діти чи онуки можуть опинитися на фронті", — каже він.
Цей марафон є не формальністю, а особистою місією.
"Це життєво необхідно, в тому числі і для моєї рідної 107-ї бригади. Я пам’ятаю, як пікап врятував мені життя. Якби його не було — усе могло б закінчитися трагічно", — згадує ветеран Андрій Дашкевич.
Ветеран, який після поранення, продовжує допомагати фронту.
"Хотів залишатися корисним, навіть після травми. Бути частиною марафону — це спосіб наближати перемогу", — каже Максим Кушнір.
Наступний маршрут вони розпочнуть завтра. Старт о 10:00 від перехрестя в селі Рингач до Припруття Чернівецької області.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
