33-річний викладач Олексій взяв іпотечний кредит 2005 року. На той час хлопець щойно одружився, і молоде подружжя придбало невеличку однокімнатну квартиру в Чернівцях за 30 тисяч доларів. Сплатили банку перший внесок і виплачувати впродовж наступних 20 років по 460 доларів щомісяця тоді було під силу.
Проте на початку минулого року подружжя розлучилося, оплату кредиту Олексій взяв на себе. Але коли гривня знецінилася, іпотечні виплати для викладача з фіксованою зарплатою стали непосильними.
Зараз чоловік сплачує скільки може, шукає підробіток, оскільки не налаштований позбутися нерухомості. Хоча, на рефінансування кредиту банк не погодився, а справа опинилася в суді. Квартиру не відберуть, переконаний позичальник, оскільки там зареєстрована маленька дитина. Але в будь-якому разі грошей від продажу житла не вистачить, щоби перекрити іпотеку.
– Статистика проблемних кредитів погіршується, – каже економіст Євген ЖИТАРЮК. – З таким курсом долара кількість боржників і надалі зростатиме. У фізосіб приблизно 70-80 відсотків кредитного портфеля у валюті. Якщо влітку люди тягнули кредити, використовуючи заощадження, то тепер запаси закінчилися.
Проте Ольга КАРНАУХ, заступник директора з Програми мікрокредитування однієї з чернівецьких філій банку вважає, що ситуація з проблемними кредитами нині змінюється на краще. Хоча нинішні 25 відсотків проблемних кредитів – це дуже багато.
– Взимку було дуже важко, багато позичальників вважало, якщо криза, то повертати гроші банкам не потрібно, – каже пані Ольга. – Зараз у банках багато виграних судів щодо проблемних кредитів. Коли люди побачили, що банки виграють суди, почали розуміти, що повернути борг у будь-якому разі доведеться.
Найбільше постраждали перевізники
Серед позичальників на розвиток бізнесу найбільше постраждали перевізники. Ольга Карнаух зауважує, що саме перевізники першими почали прострочувати виплати.
55-річний підприємець Олександр торік взяв у кредит 40 тисяч гривень, яких не вистачало на купівлю вантажної машини. В іншому банку оформив кредитну картку на дві тисячі доларів. Торік пан Олександр заробляв дві-три тисячі доларів на місяць, а нині не завжди може назбирати 2,5 тисячі гривень на погашення кредитів. Взимку підприємець взагалі залишився без роботи.
– Телефонні дзвінки і з філії банку, і з Києва почалися вже через півмісяця, погрожували службою безпеки, судом, – нарікає підприємець. – Коли виплачу всі борги, полегшення буде таке, ніби з тюрми на волю вийшов. Як виходять із ситуації люди, які повинні розраховуватися за квартири, дорогі автіки ще 10-15 років? Навіть не уявляю.
Банки судитимуться до "останнього патрона"
Якщо позичальник насправді відчуває, що не може більше платити, фахівці радять прийти до банку і все розповісти. Нині банки йдуть на поступки, пропонуючи різні схеми: реструктуризацію, пролонгування, пільговий курс для погашення валютних кредитів тощо.
Сергій, підприємець, який торгує на Калинівському ринку китайським одягом, взяв у кредит 125 тисяч доларів на п’ять років під заставу будинку. Під час минулорічного паводка чоловік втратив 20 відсотків товару, не встиг оговтатися – криза: обсяги торгівлі впали вдвічі. Платити чотири тисячі доларів щомісяця підприємець зараз не може, тому сам звернувся до банку. Кредит продовжили до 10 років. Кредитне навантаження зменшилося майже вдвічі – 2300 доларів щомісяця.
– Банки насправді йдуть на поступки, хоча спочатку були випадки, коли з боржниками поводилися досить агресивно, – говорить Євген Житарюк. – Тепер всі зрозуміли, що таким чином вибивати борги – не вихід.
Багато позичальників, які відчули проблеми з виплатою кредитів, тепер зарікаються: "Більше жодних кредитів". Але і банкіри, і експерти переконані: мине кілька років і більшість забуде про те, як було важко.
Марина КАРАСЬОВА
