Таблеток! I побільше

Тему шкідливості реклами ліків і потреби її заборони не обговорюють хіба що дуже ліниві. За останні п’ять років у Верховній Раді загубився не один законопроект, яким передбачалося взяти рекламу медикаментів під контроль. Але чому ми дедалі більше самі собі призначаємо та купуємо таблетки та уколи?

Депутати
не квапляться

Спроби боротися з рекламою ліків були, і не поодинокі. Ще три роки тому нардеп Нестор Шуфрич вніс до парламенту законопроект про зміни до закону про рекламу. Документом передбачалося заборонити рекламу ліків у всіх ЗМІ, окрім медичних. Зміни не ухвалили.
Адже на бажанні українців "їсти ліки пачками" непогано заробляють не лише фармацевти – ринок телереклами, за різними оцінками, становить до 100 мільйонів доларів на рік.

"Неприпустимо, щоби на телебаченні йшла безконтрольна реклама лікарських засобів, адже люди починають займатися самолікуванням, яке часто супроводжують смертельні випадки, – заявляла 2008 року екс-прем’єр Юлія ТИМОШЕНКО. Але натякнула, що ухвалити рішення може тільки Рада, а там надто потужне фармацевтичне лобі.

У листопаді минулого року Кабінет Міністрів все-таки ухвалив рішення про заборону реклами лікарських препаратів у ЗМІ і про введення рецептури на низку лікарських засобів. Наступним мало бути слово народних депутатів…

А вже за нинішньої влади ліки від усіх хвороб на телеекрані побачив прем’єр Микола Азаров. "Існує така проблема, як масова неконтрольована реклама ліків", – сказав прем’єр. А міністр охорони здоров’я тут же оголосив про черговий намір заборонити рекламу лікарських препаратів. "Нами підготовлено зміни до закону про рекламу, в яких ми пропонуємо заборонити рекламу ліків", – сказав Митник. Та віз і нині там…

Самодолікуватися можна навіть до смерті

Кореспондент "МБ" обрала три випадкові аптеки у Чернівцях.

– Дайте мені щось від кашлю, – прошу в першій із них.

– Кашель сухий чи мокрий? – перепитує молода аптекар і рекомендує на вибір п’ять препаратів, середня ціна яких 30-40 гривень.
В іншій аптеці запитую ліки від печії, два з запропонованих – відомі телевізійні бренди.

У третій прошу якусь мазь, бо протягнуло плече в маршрутці (це цілком серйозно). Фармацевт викладає на прилавок два тюбики. Оскільки в рекламі таких назв я не бачила, навіть розгубилася.

– А що краще? – раджуся.

Аптекарка з байдужим виглядом показує на одну з коробочок.
Жоден із трьох аптекарів не запитав мене хоча би про подробиці недуги. Жоден не порекомендував звернутися до лікаря. Цікаво, до чого можна долікуватися, якщо діагнози нам ставитимуть на око фармацевти?

Василь МОСКАЛЮК, завідувач кафедри інфекційних хвороб та епідеміології БДМУ, зауважує, що безконтрольне вживання ліків може призвести навіть до фатальних наслідків.

– Це дуже поширене явище, коли пацієнт звертається за порадою до аптекаря, а не до лікаря, – каже Василь Москалюк. – Проте тільки лікар повинен виписувати медикаменти. А коли людина сама собі щось призначає, то ми вже боремося з наслідками. Наприклад, приймають антибіотики два дні, не проходять курс повністю. А потім виробляється стійкість, і коли насправді стає необхідне лікування антибіотиками, вони вже не діють. Однозначно безконтрольний продаж ліків потрібно припинити. Але ж і самі пацієнти повинні розуміти, що, призначаючи собі препарати, насправді шкодять своєму здоров’ю. За кордоном без рецепта неможливо купити навіть таблетку анальгіну. А в нас можна купити будь-що.

Категорично проти реклами ліків і Роман АНДРІЙЧУК, головний лікар обласної дитячої лікарні №1:

– Безумовно, реклама впливає на пацієнтів, а тема самолікування в педіатрії взагалі чорна. Це факт: часто люди приходять в аптеку і просять порадити певні ліки. І часто їм рекомендують іноземні препарати з тих, які дорожчі. А наскільки гостро нині стоїть тема фальсифікату медикаментів? Це серйозні проблеми, які потребують вирішення на державному рівні.

На думку пана Андрійчука, аптекар у жодному разі не повинен пропонувати препарати, виходячи, наприклад, тільки з того, що дитина кашляє. Кашель може бути симптомом пневмонії, бронхіту, коклюшу тощо. Діагноз може поставити тільки лікар. А самолікування призводить лише до того, що пацієнти знімають симптоми, запускають захворюванн, а коли вже звертаються до медиків, вилікувати їх стає складніше.

До дитячої лікарні поступає багато дітей з отруєнням ліками. Часто батьки просто перевищують допустиму дозу.

– Як фахівець наголошую, що призначення лікарських препаратів повинно бути тільки після консультації з лікарем, – зауважує Роман Андрійчук.

Чому ми так любимо лікуватися?

Минулорічна епідемія грипу продемонструвала, наскільки легко маніпулювати нашим ставленням до лікування. Причому першими під час паніки з аптек "змели" саме розрекламовані препарати. Але перш ніж зрозуміли, що нічого корисного паніка не зробила, аптеки і гуртові склади спорожніли настільки, що деяких препаратів аптекарі не могли замовити ще кілька місяців після епідемії.

– Як показав час, це був просто ажіотаж, – каже Тетяна РИБАК, завідувач аптеки. – Люди, потрібно це чи ні, закуповували протигрипозні, противірусні препарати. Наприклад, в аптеці ще півроку опісля не було ампіциліну. Люди схаменулися тільки тоді, коли вдома наскладали цілі аптеки.

Мабуть, ми можемо стати першими у списку націй, які найбільше люблять лікуватися.

За інформацією Головного управління статистики в області, торік товарообіг буковинських аптек сягнув майже 270 мільйонів гривень. Із них 238 мільйонів люди витратили на фармацевтичні товари. У середньому кожен буковинець придбав товарів медичного призначення на 298 гривень за рік.

Більше, ніж на ліки, буковинці витратили лише на бензин, цигарки, будматеріали.
У першому кварталі цього року витрати мешканців області на фармацевтику становили приблизно 62 мільйони. На початку 2010 року в області було зареєстровано 135 аптек та 108 аптечних пунктів.

Без рецепта варто продавати тільки бинт і йод

Чернівчанка Наталя не виходить на роботу, не поклавши у сумочку торбинку з ліками. Щодня вона має з собою кілька препаратів знеболювальної дії, кілька від різноманітних проблем шлунково-кишкового тракту, кілька настоянок тонізуючої дії, вітаміни. І майже щодня щось зі своєї аптечки вживає.

– Якщо в мене болить голова, чому я маю терпіти? – знизує плечима молода жінка.

Наталя зізнається, що частіше запитує поради в аптекарів і тільки у разі сильного болю звертається до лікарів. "А знаєте, скільки зараз лікарів із купленими дипломами? – розмірковує Наталя. – В досвідченого провізора можна отримати значно професійнішу консультацію. До того ж, без "подяки".

– Дуже часто люди просять порад у аптекарів. Не таємниця, що медицина у нас тільки вважається безкоштовною, – каже Тетяна Рибак.

– Але я дотримуюся думки, що людина, особливо з серйозною недугою, повинна приходити до аптеки тільки за рекомендацією лікаря. Наприклад, улітку часто просять порадити препарати від грибка. Але це не так просто, як показує реклама. Спочатку лікар повинен визначити, що це за грибок, а саме лікування повинно бути комплексним. Часто чернівчани купують ліки, бо вони підходять, наприклад, знайомим. Лікуватися потрібно тільки під наглядом лікаря. Фармацевт повинен відпустити препарати і розповісти, як правильно їх вживати. Жодних рекомендацій він не повинен давати, адже не має на це ні юридичних підстав, ні, тим паче, відповідної освіти.
Який психологічний вплив має реклама, фармацевти відчувають за обсягами продажу. Наприклад, після того, як починають рекламувати препарат, уже через день-два чернівчани починають його запитувати.

– Рекламу ліків можна порівняти з рекламою тютюну і алкоголю, – вважає пані Тетяна. – Все, що може нашкодити здоров’ю людини, рекламувати не можна. В таких питаннях не можуть бути на першому місці бізнесові інтереси. На мою думку, безрецептурний перелік повинен обмежуватися буквально бинтом, йодом, перекисом водню та активованим вугіллям.
Марина КАРАСЬОВА