У селах Горбова та Банчени Герцаївського району люди потроху розбирають завали та сміття, залишені стихією, сушать збіжжя та чекають допомоги від влади. З продуктами харчування та кількістю питної води є проблеми: у магазині мінеральну воду купити неможливо, є тільки солодка. Питну воду підвозять вантажівки, але люди скаржаться, що її мало. Допомагає харчами Банченський монастир.
Ситуацію з водою рятувальники обіцяють покращити найближчим часом, оскільки вже відкачують воду з затоплених криниць.
– Наразі працює дев’ять команд у дев’яти населених пунктах, – розповідає заступник начальника з оперативно-рятувальної роботи МРЦ МНС України Володимир ВЛАДИМИРЕНКО. – Осушено вже 96 криниць. Роботи тривають.
– Я з чотирма дітьми та чоловіком живемо через стінку із коровою, – бідкається Ганна ПРУДНІКОВА. – У стіні утворилася тріщина, і там утримується нестерпний запах. Сказали в п’ятницю з’явитися до сільради з документами, Щоби нам відшкодували завдані збитки – вимагають фото майна до того, як сталась біда. Будинок це одне, але всі наші харчі зіпсовані водою: борошно, цукор, картопля… Що робитимемо, я не знаю. У Ганни четверо дітей, одне з яких – немовля. Жінка боїться прати для дитини речі у криничній воді, остерігаючись інфекцій. Спить же уся родина на одній лежанці.
Тим, чиє житло постраждало найбільше, вже надали допомогу. Хоча це смішні гроші, зважаючи на масштаби руйнувань.
– Ходив сьогодні до сільради. – каже мешканець Горбової Віталій КІЛАРУ. – Дали тисячу триста гривень за зруйнований будинок, хоча обіцяли дві. Та й те добре, бо я вже не знав, що робити. Немає одягу – взяв у родича. З приводу компенсацій поки що нічого не обіцяють. Кажуть, що приїдуть люди з області та столиці оцінювати розміри збитків. Сільський голова сказав, що потрібно чекати вказівок з району та області. Селом ходять військові і допомагають людям. Їжу та воду приносять з монастиря. Дружину з дитиною відправив до сестри. Сам живу в кума. Приходжу додому тільки вдень розбирати завали та відшукувати те, що вціліло. У хаті ночувати боюся, бо вона в будь-який момент може розвалитися до кінця. У магазині мінеральної води немає. Але воду привозить водовозка. Ліміту на неї немає, але немає достатньо посуду, щоб її набрати.
Чоловік досі не може забрати пакет із документами, який повісив на верхівці дерева – боїться так високо лізти. Але згадує, що коли на подвір’ї вирувала вода, "з переляку видряпався туди, як кіт, і просидів годин п’ять".
– 2005-го в мене також була вода в хаті, але тоді ніхто не дав ні копійки, – розповідає горбівчанка Марія ОШИШИНА. – Зараз я теж не чула, що мають щось компенсувати. Ніхто нічого не каже. Слава Богу, допомагає Банченський монастир. Вода брудна. Жодні служби її не перевіряли. Хоча від сільради приходив представник і записував збитки.
– Сьогодні нам сказали принести копію паспорта та ідентифікаційного коду до сільради. – розповідає жителька Банчен Єлена ПЕНТЕЛЕЙ. – Поки що жодної допомоги ми не відчули. Їсти в нас немає чого – в підвалі все затоплено. Якби не допомагали з монастиря – не було б і того. Приносять картоплю, гречку, хліб та воду. По порції на людину.
Сусід Єлени Віктор МІХАЙ в момент стихійного лиха мав на подвір’ї машину Герцаївського начальника міліції. Мав від’єднати від неї фаркоп. Після приходу води авто потрібно лагодити майже повністю. За словами Віктора Федоровича, машину, як сірникову коробку, вода відкинула на метрів двадцять. Тепер чоловік бідкається, що казати власникові. Крім того, змило все майно, що було на подвір’ї та в гаражі. У криниці чоловік боїться навіть руки мити. Каже, що туди потрапили всі нечистоти.
– Наразі працівники МНС відкачують воду з підтоплених колодязів та підвалів, – розповідає Горбівський сільський голова Георгій РЕКОЦА. – Крім того, солдати з трьохсотого полку розчищають завали на дорогах та подвір’ях Банчен та Горбової.
Із питною водою зараз ситуація нормальна. Її підвозять спеціальними машинами. Приїжджали працівники санстанції і ветеринарної медицини. Худобу, яка загинула, вивозили за село. Там її закопали. Спалахів інфекцій не буде. До вечора пообіцяли дати найбільш постраждалим по тисячі гривень.
Багато мешканців підтоплених будинків розповідали, що не хотіли брати ділянки біля річки, але альтернативи їм не пропонували. Сільський голова каже, що її і не було.
– Землю розпайовували ще 1992-го. Я прийшов працювати на посаду голови 2002 року, – каже Георгій Миколайович. – Нерозпайованими залишилися ділянки біля річки та приблизно три гектари в іншому, не кращому місці. Але нарікань на виділені ділянки я від людей ніколи не отримував.
Коли ми поверталися до Чернівців, побачили, що рятувальники розпочали роботи зі встановлення тимчасового моста на місці зруйнованого між Банченами та Горбовою.
Михайло Салітра
