Лікарі – у ролі прохачів

58-річна чернівчанка Лариса Дмитрівна потрапила до лікарні приблизно опівночі з нападом гострого апендициту. Уже після операції лікар попросив сплатити 300 гривень за операційний пакет. На посту чергова медсестра надала її доньці стандартний бланк, який засвідчував, що пацієнтка вносить на рахунок лікарні благодійний внесок.

Спілкуючись у палаті з іншими хворими, Лариса Дмитрівна з’ясувала, що, незалежно від того, яку операцію робили, інші пацієнти також пожертвували на лікарню по 300 гривень. Крім того, жінці довелося витратити приблизно 800 гривень на ліки, та "подякувати" хірургу й анестезіологу – відповідно 700 і 550 гривень. Це майже всі заощадження, які жінка відкладала з пенсії на "чорний" день…

Конституційний Суд ще 2002 року визначив, що словосполучення "безоплатна медична допомога", передбачене статтею 49 Конституції України, означає неможливість стягування з громадян плати в державних і комунальних закладах охорони здоров’я. Чинний президент Віктор Янукович у своїй передвиборчій програмі обіцяв бюджетну медицину.

А нещодавно Антимонопольний комітет дійшов висновку: благодійні внески, які сплачують пацієнти, – це завуальовані платні послуги. І тепер вимагає, щоби пожертви бути насправді добровільними.

Але чи здатна нині держава забезпечити хворим безкоштовну медицину? І чи можуть медики надавати допомогу без недержавної фінансової підтримки?

Сплачують
від десяти гривень до п’яти сотень

За рік в обласній клінічній лікарні обслуговують до 22 тисяч хворих. Торік із держбюджету лікарня отримала 30 мільйонів. 22 мільйони витратили на зарплату персоналу, а вісім – на комунальні послуги та медичне обслуговування населення. На медикаменти для 22 тисяч хворих витратили 4624300 гривень, тобто держава виділила по 210 гривень на рік на одного пацієнта обллікарні.

– Держава забезпечує ліками половину від потреби, – каже заступник головного лікаря з організаційно-методичної роботи обласної клінічної лікарні Анатолій ЛІСОВИЙ. – Безкоштовно лікують хворих у відділенні хронічного гемодіалізу (штучне очищення крові), учасників війни, ветеранів війни в Афганістані, інвалідів, соціально незахищені верстви.

За минулий рік до лікарні надійшло 503207 гривень благодійних внесків та понад мільйон гуманітарної допомоги від спонсорів. Сума благодійного внеску коливається від 10-15 гривень до 400-500 гривень. Розмір залежить від складності захворювання. У терапевтичних відділеннях пацієнти сплачують у середньому по півсотні гривень, а у хірургічних – до п’яти сотень гривень.

– Із хворих, які перебувають у реанімації, благодійних внесків не беремо. Там табу, – каже Анатолій Костянтинович. – Доба перебування у реанімації обходиться у дві-три тисячі гривень. А один ліжко-день у пульмонології – приблизно у десять гривень. Хворому пропонують сплатити благодійний внесок, але ніхто не змушує. У кожному відділенні вивішуємо оголошення, де зазначаємо: стільки-то профінансовано з держбюджету, і просимо сплатити благодійний внесок...

Керівництво лікарні запевняє, зібрані кошти спрямовують на потреби відділень – придбання побутової техніки, наприклад, холодильника, закупівлю фіранок на вікна, фарби для ремонту. Коли є надлишок коштів, п’ять відсотків від загальної суми йде на потреби лікарні – обслуговування котельні, друк бланків з історії хвороби тощо.

– Ремонт усередині корпусів лікарні здійснено силами меценатів, – розповідає Анатолій Лісовий. – Будівельними матеріалами допомагає цегельний завод №3. Серед благодійників також "ПриватБанк", "Роднічок", хімзавод. Підприємці з Глибоцького та Вижницького районів допомагають овочевою продукцією.

"Не можеш заплатити – не плати нічого"

У міському пологовому будинку №2 від благодійних внесків також не відхрещуються.

– Не секрет, що 85 відсотків фінансування йде на заробітну плату. Плюс 10-12 відсотків витрачається на покриття комунальних послуг – тепло, світло, газ. А решта – на утримання установи. На придбання медикаментів залишається максимум 10 відсотків – каже головний лікар пологового будинку №2 Альберт КУРІЦИН. – Власне це і є основою того, що ми звертаємося до людей з проханням сплачувати благодійні внески.

Торік середня вартість медикаментозного забезпечення у пологовому будинку становила 16 гривень 5 копійок на один ліжко-день. Частка бюджетних коштів у цій сумі – чотири гривні.

– Пологовий будинок, жіноча консультація, гінекологічний стаціонар, лабораторія потребують утримання. Ми пояснюємо людям, які стають на облік, що більшу частину благодійного внеску їм компенсують. До 70-80 відсотків з отриманих благодійних внесків, а ми просимо абсолютно усіх, хто що може, повертаємо у вигляді медикаментів, медичних матеріалів тощо. Наприклад, ми перейшли на одноразовий комплект білизни під час пологів, і забули, що таке післяопераційні гнійно-септичні ускладнення. Бо що таке чотири гривні з держбюджету? Тільки одна пара рукавиць коштує чотири гривні. А під час пологів потрібно до п’яти пар.

Щомісяця до пологового будинку надходить у середньому 70 тисяч гривень благодійних внесків від породіль. Завдяки цим коштам є змога щороку здійснювати ремонт у палатах.

– Усе йде на удосконалення матеріально-технічної бази. Наприклад, на один із пологових залів половину коштів виділила мерія, а іншу половину зібрали з благодійних внесків, – каже Альберт Вікторович. – Розмір благодійних внесків різний. За день у реанімації витрачається і вісім, і десять тисяч гривень. Люди між собою говорять: ця палата коштує стільки-то, а та стільки-то. Палати ж безкоштовні! Але якщо можете, дайте чи 200, чи 300 гривень. Усе одно ці гроші підуть на ваше лікування. А не можеш заплатити – не плати нічого.

Обласна дитяча лікарня №1 отримала торік два мільйони гривень фінансування. Сума благодійних внесків становила 16 тисяч 100 гривень. А за чотири місяці цього року це лише одна тисяча 700 гривень.

– Зрозуміло, що це не ті кошти, на які розраховує адміністрація лікарні. Це просто добра воля людини. Частка батьківських коштів у загальній сумі благодійних надходжень становить 20 відсотків. При бюджеті лікарні у майже два мільйони 16 тисяч великої ролі не відіграють, – говорить головний лікар обласної дитячої лікарні №1 Роман АНДРІЙЧУК. – Спонсорської та гуманітарної допомоги ми отримуємо значно більше. Співпрацюємо з благодійними фондами. Це йдуть не "живі" гроші, а послуга.

А якщо платити офіційно?

Одним із закладів, які надають платні медичні послуги населенню, є Чернівецький військовий госпіталь. Тут для пільгових категорій військовослужбовців лікування безкоштовне, а для цивільних складено прейскурант. Наприклад, десятиденне лікування апендиктомії (апендициту) обійдеться у 1442 грн. Ця сума включає анестезію (200 грн.), операційні послуги (260 грн.), господарські витрати, заробітну плата медперсоналу, витрати на медикаменти, відшкодування комунальних послуг, 3-разове харчування.

– З 1996 року наказом міністра оборони введені платні послуги цивільному населенню через те, що держава не могла надати медичну допомогу в повному обсязі пільговому контингенту, – каже заступник начальника з медичної частини військового госпіталю Олексій БАРБАЗЮК. – Якби не було спецрахунку, куди надходять кошти від надання платних послуг цивільному населенню, пільговий контингент забезпечувався би максимум на 20 відсотків. Держава дає 1/10 на лікування. 9/10 ми покриваємо сьогодні за рахунок спецкоштів, завдяки яким можемо лікувати солдата на 100 відсотків.
Ольга Гнідан, Марина Карасьова

Коментар

Iнна СЕРДУНЬ,
заступник начальника управління охорони здоров’я міської ради:

Благодійні внески – добровільна справа. Ситуація зараз така, що медицина потребує підтримки з різних джерел. Торік власні надходження медичних закладів становили 8,4 мільйона гривень, із них 2,9 мільйона – благодійні внески від населення, установ, організацій, тобто 3,1 відсотка від бюджетного фінансування. Найбільше коштів надійшло на рахунки пологових будинків – 1,9 мільйона гривень.
За благодійні внески лікувальні установи переважно закуповують медикаменти, торік, наприклад, на медикаментозне забезпечення витратили 1,3 мільйона гривень. Звісно, право на безкоштовну медицину мають всі, але якщо ми не будемо просити в людей вносити благодійні внески на охорону здоров’я, нам не буде за що надавати медичну допомогу малозабезпеченим.
Благодійні внески не заборонені законодавством, але коли медики стоять із простягнутою рукою – це теж неправильно. Ми би, звичайно, хотіли, щоби охорона здоров’я напряму фінансувалася з бюджету. Але в жодній країні світу держава не може забезпечити потреби медицини так, щоби люди були повністю задоволені системою охорони здоров’я. Тому структуру фінансування потрібно різко змінювати. І ми йдемо до того, щоби на державному рівні запровадити обов’язкову страхову медицину. Тоді й не буде потреби випрошувати благодійні внески. Адже будуть два джерела фінансування – частково з бюджету, частково зі страхового фонду. Крім того, це стимулюватиме лікарів, адже їхню роботу контролюватимуть експерти страхового фонду, який платитиме за лікування хворого".

Довідка

За інформацією управління охорони здоров’я міської ради, в Чернівцях є 15 лікувальних закладів комунальної власності, які фінансуються з міського бюджету. 2009 року на їхнє утримання з бюджету було виділено 91,8 мільйона гривень із розрахунку 370 гривень на рік на одного мешканця міста.
Без урахування капітальних видатків, потреби міської медицини торік були забезпечені приблизно на 89 відсотків.
Цього року на медицину з міського бюджету виділили 116,2 мільйона гривень, різницю, порівняно з попереднім роком, забирає зростання зарплати.