«Якщо у нас добре, то скрізь завал»

Наша область – на другому місці в Україні за даними рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів України за 2009 рік. Днями це оприлюднила заступник голови ОДА Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. За її словами, найбільші досягнення у нас у сфері соціального обслуговування населення, зовнішньоекономічних інвестиціях, екології, фінансовій сфері, профілактиці правопорушень, регулюванні цін на споживчому ринку.

Наскільки реальні такі досягнення?

– Якщо вже в нас добре, значить скрізь взагалі завал, – жартує з призового місця фермер Василь СОЛОМКО з Вижниччини. – Якраз торік сільському господарству було особливо важко. Держава не давала дотації ні за худобу, ні на сівбу, ні на міндобрива. Усі програми з родючості грунтів було ліквідовано. Частково лише одержали кошти на садівництво – більше жодної допомоги. Тваринництво в районі, по суті, довели до ручки. Можливо, зростання відбулося завдяки великим корпораціям "Сварог" (спеціалізується на вирощуванні сільгоспкультур) та "Мрія" (ріпак, соя), які розпочали свою роботу в області. І дотації отримували лише великі агроформування, близькі до перших осіб держави, – гроші їм виділяли напряму через міністерство. А те, що загалом зібрали більше, – це не чиновники, це Бог дав, що врожай торік був гарний. Але й інфляція чимало з’їла – ціни на зерно знизилися, ріпак і соя коштували стільки ж, як 2008 року, а все інше за рік суттєво подорожчало.

Зараз найбільша проблема в тому, що не знаєш, на що розраховувати. Три місяці бігаю, щоб кредит оформити, – немає грошей.

Не стало легше жити й будівельникам.

– Якщо в Україні торік погіршало в десятки разів, то нам, може, не настільки гірше, – каже Василь КАГЛЯНЧУК, генеральний директор ВАТ ПМК-76. – 2008 року ми виконали робіт за держзамовленням на 18 мільйонів, то торік держзамовлення взагалі не було. А людей і техніку треба утримувати. Ми ж будуємо дороги, мости, укріплюємо береги. Лише завдяки житловому будівництву торік ми змогли зберегти більш-менш стабільне становище. Наші люди сьогодні можуть вкладати гроші в квартири, офіси, але бояться. Бояться, що будівництво заморозять, що з банком будуть проблеми. Тобто самі українці бояться своєї держави – а що вже про іноземних інвесторів казати?

– Можливо, цей рейтинг і відповідає дійсності, – каже Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції і розвитку. – Річ у тім, що область має особливу структуру економіки, дрібнотоварне виробництво, що базується на малому й середньому бізнесі. Ці підприємства меншою мірою відчувають вплив кризи і швидше переорієнтовуються з одного виду товарів чи послуг на інший. Це поза владою керівників-чиновників. Навіть якби вони взагалі нічого не робили, ці переваги області все одно будуть відчуватися. Це навіть помітно з реакції приїжджих зі Сходу. Вони ж знають, що середня зарплата на Буковині приблизно удвічі менша, ніж у Донецьку. А після приїзду дивуються: "Як? Ви ж тут бідні! А звідки стільки "царських сіл" і бутиків?" У нас немає такого масового безробіття, як у промислових регіонах, немає покинутих селищ і міст.

За словами Я. Кирпушка, слід враховувати ще й те, що статистика у нас досить спотворена, бо не охоплює домогосподарства: "Саме приватні селянські господарства у нас виробляють 80 відсотків продукції. Скажімо, колись звернув увагу, що в Кельменецькому районі, за статистикою, 79 корів. Хоча там в одному великому селі – корів 300".

– Якщо Україна далі проводитиме структурну перебудову, через 10-20 років ми будемо державою не з важкою промисловістю, а державою з іншою структурою виробництва, – каже Я. Кирпушко. – Відбудеться зміщення економічної активності на Захід, де розвиватимуться нові високотехнологічні галузі й освоюватимуться нові послуги. Згодом в Україні державну політику і владу будуть тримати в руках не "донецькі", а західні області.
Надія МАКУШИНСЬКА

ОФІЦІЙНІ ПІДСУМКИ
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Обсяг виготовленої продукції промисловими підприємствами регіону зменшився на 25,4 відсотка (в Україні – на 21,9).
Обсяг валової продукції сільського господарства – понад два мільярди гривень, або на 3,3 відсотка більше, ніж 2008 року (в Україні – на 0,1).
Оборот роздрібної торгівлі зменшився на 11,8 відсотка (в Україні – на 16,6).
Ціни зросли на 10,1 відсотка (в Україні – на 12,3).
Введено в експлуатацію на 54,8 відсотка менше житла (в Україні – на 39).
Прибутково працювали 57 відсотків господарюючих суб’єктів (в Україні – 58,7).