«Місяць живемо, як у пеклі»

Очікуваний і бажаний первісток Алли Москалюк із села Старі Бросківці, що на Сторожинеччині, народився 22 січня цього року майже мертвим. Хлопчик пройшов через важку асфіксію. У нього вражені всі органи та системи.

Перший місяць свого життя немовля провело в комі. Як розповідають рідні, уже місяць вони живуть, як у пеклі, і мріють побачити, якого кольору очі в маленького Гришка, як він рухає пальчиками…

А ще шукають причину: чому така трагедія сталася в їхній родині? Уважають, що винні лікарі. Якби того дня Аллі зробили кесарів розтин, а не мучили до останнього, то все би могло бути по-іншому…

До редакції звернулася двоюрідна сестра Алли Москалюк Валентина Прокопець. Її лист складається з 12 сторінок зошита. Ось кілька цитат із нього:
"… перейми припинилися, і вона почала втрачати від болю свої сили, а дитина була обвита пуповиною навколо шиї. Потрібно було уважно ставитися до породіллі й надати допомогу – а це кесарів розтин.

… Наступного ранку, 22 січня, мама Алли й чоловік Олександр просили старшу лікарку, щоби Аллу прокесарили, на що та відповіла: "Вона повинна народити сама"…

… Вже о 16.00 її змусили слухатися лікарів, просили тужитися, але було пізно. Коли зателефонували на мобільний бабусі Олі, яка стояла біля дверей пологового залу, то почули страшний крик Алли: "Боже, допоможіть, я вже не можу"… Оля сказала, що дитина вже в проході, а Алла не має сил. Шестеро лікарів обступили її й почали видавлювати дитину силою, але дитина вже була напівмертва…

… Як так можна було? Не прислухатися ні до чоловіка, ні до мами, а відмахуватися від них, як від собак, мовляв, ми знаємо, що робимо. Якщо знали, чому не зробили? Алла всю вагітність обстежувалася, їздила кожні 10-15 днів, а що в результаті? На сміх і плач дитини ми чекали дев’ять місяців, а тепер батьки підходять до кувезу й бачать, як вона постійно спить і бореться за своє життя, вдихаючи кисень через трубочку й споживаючи материнське молоко через катетер…"

"Сподіваюся на диво"
22-річна Алла Москалюк погано пам’ятає події 22 січня. Нині вона з немовлям перебуває в обласній клінічній дитячій лікарні в Чернівцях. Маленького назвали Григорієм.

– Дуже чекали на дитину, зараз кожні три години в реанімацію ношу молочко. Його небагато, але скільки вже є, – каже Алла Москалюк. – Лікарі навіть не могли визначити, коли мені народжувати. А в пологовому будинку намучили так, що навіть згадувати не хочу. Просили кесарів розтин зробити, а лікарі стояли на своєму, що я сама зможу народити. Пологи були дуже важкі. Синочка просто витиснули з живота, він народився без свідомості, не кричав, взагалі нічого… А я ж під час вагітності кожні два тижні здавала аналізи, лікарі казали, що все добре.

Мама породіллі Ольга Чорней сподівається на диво.

– Лікарі нічого доброго нам не обіцяють, а я лише думаю за дитину й внука. Місяць уже не спимо, – каже пані Ольга. – Не можу сказати, що в пологовому будинку щось страшне відбувалося, але моя Алла так мучилася, а вони відмовлялися робити кесарів розтин. Звичайно, лікарі винні. Якщо моя донька з онуком опинилися в такому становищі, то кого винити? У дитини така рана на голові була, ніби її хтось ударив сокирою. Що вони там із ним робили? Маленький уже місяць хоче жити, а не може.

"Що буде далі, знає тільки Бог"
Скільки дитина перебуватиме в обласній дитячій лікарні і яка подальша доля малюка, сказати не візьметься жоден лікар. Дива не обіцяють, хоча обережно зауважують: дитячий організм дуже пластичний, має великий потенціал. "Завжди кажу родичам хворих дітей – 50 відсотків від Бога, 25 від нас і 25 від вас, – каже головний лікар обласної дитячої лікарні Роман АНДРІЙЧУК.

До Чернівців немовля привезли четвертого лютого, раніше стан дитини не дозволяв транспортування. Діагноз при поступанні: важка асфіксія при пологах, поліорганна недостатність з ураженням центральної нервової системи, дихальної й серцево-судинної систем, набряк мозку, кома.

Десять днів уже в Чернівцях хлопчик перебував на штучній вентиляції легень. Потім його зняли з апарату, але дихати самостійно він усе одно не міг. Під час повного обстеження в Чернівцях лікарі поставили такий діагноз: кістозна лейкомаляція, атрофія паренхіми мозку, вторинна набута оклюзивна гідроцефалія внаслідок важкої асфіксії в пологах із поліорагнною недостатністю, коматозний стан, ураження дихальної, серцево-судинної системи.
Тиждень тому стан сина Алли залишався важким, дитина на подразники не реагувала.

– Хлопчик пройшов через асфіксію, тобто нестачу кисню. Чи то було до пологів, чи під час пологів, ми зараз сказати не можемо, – пояснює Роман Андрійчук. – Щоби було зрозуміло немедикам, поясню так: у дитини стан, як після утоплення. Мозок, серце, легені, тобто весь організм постраждав. Зараз ми бачимо кістозну лейкомаляцію – це практично дірки в мозку. Тобто не йдеться зараз про інтелект чи щось інше, питання стоїть – виживе малюк чи ні. А що буде далі, знає тільки Бог.

"Показів
для кесаревого розтину не було"
У пологовому відділенні Сторожинецької центральної районної лікарні розповіли, що при народженні малюк Алли Москлаюк отримав один бал з 10 можливих. У дитини билося тільки серце, при чому, коли серцеві скорочення в нормі, медики виставляють два бали. Раніше такі дітки помирали одразу. Але до того, що пологи Алли можуть бути проблемними, як переконують медики, готувалися заздалегідь. Тому на пологах були присутні п’ятеро лікарів.

– У розумінні звичайних людей зробити кесарів розтин – це банальна операція, – каже Валентина МАНЧУЛЕНКО, районний акушер-геніколог. – Насправді це надзвичайно складна операція й для мами, і для дитини. Враховуючи анамнез Алли Москалюк, зокрема епілепсію, пієлонефрит, для неї краще було народжувати природним шляхом. І показів для операції в породіллі не було. Єдине ускладнення, яке виникло при пологах, це вторинна слабкість пологової діяльності, яка піддалася медикаментозному лікуванню. А другий період пологів склав одну годину, при тому що норма – до двох годин.

– Коли дитина народилася, спочатку в неї були рідкі серцеві скорочення і нас насторожило, що, можливо, мама вживала протисудомні препарати (Алла хвора на епілепсію, – ред.), які мають здатність пригнічувати дихальний центр, – продовжує Валентина Манчуленко. – Нам Алла сказала, що препаратів не вживала. У карті вагітних ми знайшли огляд психіатра Чернівецької обласної психіатричної лікарні. Але коли вона приймала востаннє препарати, ніхто сказати не може. Перед пологами ми консультувалися із психіатром, що робити, якщо раптом почнуться судомні напади. Він розписав схему й виписав потрібні препарати.

Крім того, дитина була туго обвита пуповиною, а вагітність протікала на тлі загрози переривання, можливо, через інфекцію в організмі. За словами лікарів, жінці запропонували пройти обстеження на торч-інфекції, але вона цього не зробила.

Проте й Аллу, і її рідних непокоїть одне питання: чому їхній хлопчик народився таким? Та точної відповіді не знає ніхто.

"Така сама дитина могла народитися й під час кесаревого розтину, але до того би отримали ще й прооперовану маму. Я можу спокійно дивитися в очі й породіллі, і її мамі. І готова вислухати всі їхні претензії", – підсумовує Валентина Манчуленко.

Про лікарську помилку чи недбале ставлення до обов’язків говорити в жодному разі не можна, переконаний і Микола ДІДУХ, заступник головного лікаря з охорони материнства та дитинства Сторожинецької центральної районної лікарні:

– Ми переконані й чітко знаємо, що показів для проведення кесарського розтину в породіллі не було. Операція не робиться за бажанням родичів породіллі. Для цього повинні бути чіткі медичні покази. Вважаю, що у випадку Алли Москалюк медики зробили все, що було потрібно.

"Довести лікарську помилку практично неможливо"
Медики самі визнають, що медицина – наука неточна, не завжди можна передбачити все до дрібниць. А пологи – це дуже складний процес, і так буває, що все відбувається нормально, а народжується дитина-інвалід. У таких випадках людей, які всю вину переносять на лікарів, зрозуміти можна. Але чи насправді була лікарська помилка, чи ні – може встановити тільки розслідування. Наприклад, Роман Андрійчук, з багаторічним досвідом роботи в медицині, переконаний, що лікарську помилку довести можливо. Але сторона, яка вважає себе постраждалою, повинна звернутися до головного лікаря, обласного управління охорони здоров’я тощо, щоби ініціювати перевірку.

Проте в обласній прокуратурі іншої думки: довести провину лікаря майже неможливо.

– Кримінальних справ щодо лікарів в області порушують дуже мало, буквально дві-три на рік. Переважно потерпілі звинувачують їх у недбалості, – каже Олександр Лебідь, прес-секретар прокуратури області. – Довести недбале ставлення лікаря до пацієнта практично неможливо, і лікарів суд засуджує в рідкісних випадках. Крім того, у будь-якій професії існує кругова порука, у медичній сфері вона чи не найміцніша.

– Розслідування не хочу, що це змінить? Та і як можна покарати лікарів? – знизує плечима Алла Москалюк. – Але написати потрібно, щоби інших так не мучили. Адже вони казали, що я сама зможу народити. А що тепер? Це перша моя дитина, а я не знаю, чи буде вона взагалі жити.
Марина Карасьова