На що варто звернути увагу в програмах кандидатів - мажоритарників від Чернівців

Кандидати у депутати від 201 округу, що охоплює місто Чернівці (окрім частини Садгірського району) виклали свої погляди і плани у передвиборчих програмах, що опубліковані на сайті ЦВК.

Зазвичай, їх читають журналісти, блогери і небайдужі виборці. А варто було б усім для розуміння глибини думок і політичних ідей кандидатів у депутати українського парламенту.

У цьому тексті — про те, на що варто звертати увагу при читанні програм чернівецьких кандидатів-мажоритарників.

Чим повинен займатися народний депутат?

Та перш ніж перейти до самих програм, з’ясуємо повноваження депутатів Верховної Ради. Згідно із законом про статус народного депутата України (статті 6 і 7), обранець займається законотворчою діяльністю, працює в комітетах, бере участь в засіданнях парламенту, направляє депутатські звернення і запити та взаємодіє з виборцями від свого округу або регіону, за яким він закріплений партією.

Варто відзначити, що основною діяльністю депутата має бути підготовка і розробка законів та участь в засіданнях комітету Верховної Ради. Водночас, робота в окрузі та спілкування з виборцями — це теж важлива складова обов’язків парламентаря.

Про що найчастіше пишуть кандидати?

Серед найбільш згадуваних тем — підвищення рівня соціального захисту (збільшення пенсій, пільги для "чорнобильців" тощо), боротьба з корупцією, монополіями та олігархами, встановлення справедливих тарифів, відновлення територіальної цілісності, медична реформа (зокрема, запровадження страхової медицини), створення робочих місць і умов для повернення трудових мігрантів.

Також пишуть про вирішення локальних проблем — ремонт доріг, стан громадського транспорту, комунікаційних мереж, створення привабливого інвестиційного клімату регіону та покращення транспортного сполучення з сусідніми містами і країнами.

На що варто звернути увагу в програмах кандидатів?

Часто, претенденти на крісло депутата Верховної Ради не обмежують свою політичну фантазію у власних програмах, тому там можна прочитати багато хороших і пафосних слів. Тому вмикайте критичне мислення під час читання передвиборчих обіцянок і спробуйте поставити собі питання: а що буде далі? У разі обрання кандидата X депутатом, чи зможе він втілити свою програму?

Якщо депутат-самовисуванець, без підтримки жодної партії, обіцяє, наприклад, підвищити пенсію до 5000 гривень і знизити тарифи на газ, то навряд чи він зможе це втілити самотужки, не будучи членом жодної фракції, бажано тієї, що має своїх представників в уряді.

Так, в своїй програмі самовисуванець Володимир Дідух-Кобзар (який називає себе "слугою народу", хоча не має стосунку до цієї політсили) одним із пріоритетів називає будівництво залізниці від Чернівців до Кам’янця-Подільського. Та чи достатньо можливостей у разі обрання для реалізації такого проєкту позафракційному депутату? Питання залишається відкритим.

Якщо кандидат висунутий політичною партією, то варто звернути увагу на відповідність програми кандидата і партії. Буває так, що в програмі кандидата є положення, про які в партійні програмі не міститься жодної згадки.

Наприклад, кандидатка від "Європейської Солідарності" Наталія Фрунзе (той же 201-й округ) пише про скорочення кількості депутатів парламенту до 300 осіб. Водночас, в офіційній програмі партії "ЄС" цієї пропозиції немає, та й заяв про таку ідею від основних спікерів політсили теж не було. Робимо висновок, що реалізація цього пункту є малоймовірною, адже партія про це ніде не заявляла.

Також можна перевірити подібність програм кандидатів від однієї партії на різних округах. Часто програми кандидатів від політичних сил можуть містити багато повторень або й взагалі бути майже ідентичними.

Так, програми кандидатів від партії "Опозиційна платформа "За життя" Віталія Михайлішина (201-й округ) та Михайла Жара (203-й округ) абсолютно ідентичні. В них змінені лише імена кандидатів на початку та в кінці програми. Ось порівняйте:

Програма Михайлішина:


Програма Жара:


Висновок

Програми кандидатів у депутати мають багато спільного, але є різними за якістю. Хоч передвиборча програма не є офіційним документом, часто вона показує сутність політиків та їхнє бачення майбутнього України.

Та не завжди прочитавши програму можна отримати вичерпні відповіді на питання про кандидата, тому не буде зайвим подивитися ефір з кандидатом на місцевому телебаченні або поцікавитися, що та як писали про нього в онлайн-виданнях. Робіть свій вибір усвідомлено та без емоцій.

Василь Бурега — політолог-початківець, автор проекту HEADLINE.