Чим загрожує українцям черговий проект Трудового кодексу

Україна й досі живе за КЗпП, який був прийнятий ще в далекі радянські часи, а точніше в 1971-му році.

З 2008 року робилися різні спроби прийняти новий Трудовий кодекс, але, як кажуть, віз і нині там...

Спочатку проект нового Трудового кодексу було представлено на розгляд депутатів попереднього, шостого складу. Але тоді його безжально "зарубали" комуністи. І ось 22 квітня автори законопроекту, депутати-регіонали Ярослав Сухий і Олександр Стоян, внесли кодекс на повторний розгляд.

"Ми врахували всі зауваження. І комуністів, і гармоністів, і баяністів. Спробували знайти гармонію", - запевнив ТСН.ua один з авторів законопроекту Ярослав Сухий. І все ж законопроект, як і раніше, збирає критичні зауваження.

Немає згоди з приводу документа і в експертному середовищі. Одні кажуть, що він прописаний в інтересах роботодавців, а інші, навпаки, впевнені, що повністю відповідає духу часу.

Працювати будемо більше?
Отже, чого ж очікувати українським працівникам від нового Трудового кодексу? Почнемо з неприємного. Робочий тиждень може стати шестиденним. Якщо профспілки на підприємстві немає, роботодавець на свій розсуд зможе встановлювати як п'ятиденний, так і шестиденний робочий тиждень. Умова одна: загальна тривалість роботи не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Але найбільший шквал обурення викликала норма про нібито збільшення тривалості робочого дня з 8 до 12 годин. Автор законопроекту Ярослав Сухий назвав це не критикою, а критиканством. Мовляв, люди, які не читали закон, починають розповідати казки. "Де ви там бачили 12-ти годинний робочий день? У старому КЗпП написано, що при необхідності можна продовжити робочий день на 4 години. 8+4 = 12. Але ми прибрали навіть цю цифру, щоб нікого не дражнити. А просто написали, що може бути змінено за згодою сторін", - каже нардеп.

Керівник юридичної служби hh.ua Ганна Воєводова також нічого страшного не побачила в цій нормі. "У реальності багато людей працюють більше, ніж 8 годин на день. Але вони працюють фактично, але не юридично. Якщо ви готові до професійного зростання, до вирішення завдань, до підвищення зарплати, і ви готові працювати, наприклад, 10 годин на день і отримувати за це більше грошей, то кодекс надає таку можливість", - зазначає експерт.

За вами стежать
Ще одна резонансна норма - це відеоспостереження. Відповідно до закону, роботодавцю дається право контролювати виконання співробітниками своїх трудових обов'язків з використанням технічних засобів. Головне - щоб дії роботодавця не принижували честь і гідність співробітників.

Втім, на думку експертів, відеоспостереження на робочому місці - цілком звичайна європейська практика. І якщо ми прагнемо до Європи, то доведеться приймати відповідні закони. "Зараз це робиться в багатьох офісах. Але знову-таки це нічим не регулюється. Якщо буде розроблена процедура, з нею буде ознайомлений кожен співробітник і за порушення цієї процедури роботодавець буде нести відповідальність, то я в цьому нічого погано не бачу", - міркує Ганна Воєводова.

Відеоспостереження вже давно існує і буде існувати, констатує Ярослав Сухий. "От ви заходите в супермаркет. Але там скрізь встановлено відео спостереження. Навіщо? Головний менеджер дивиться, як консультант працює з покупцем, а охорона дивиться, чи не забрали ви якусь банку", - каже регіонал.

Пенсіонерів захистять, а інших буде звільнити легше
У кодексі прописана заборона звільняти працівника, який досяг пенсійного віку. Ще одна серйозна новація в трудовому законодавстві - виділення роботодавцем для пошуку роботи одного дня (або частини робочого дня) на тиждень тому співробітникові, якого збираються скоротити. Цей день буде оплачуватися.

При цьому попередження про скорочення має надійти за 2 місяці, але якщо співробітник був на випробувальному терміні, йому повідомляють про звільнення за три дні. Зате збільшується відповідальність за недобросовісну роботу: стане легше звільнити злісного порушника трудової дисципліни, "сачка", бракороба або злодюжку.

Вводиться відповідальність за розголошення комерційної таємниці (це може бути і розмір вашої зарплати), і порушення правил техніки безпеки, а також ухилення від медогляду або профілактичних щеплень, якщо вони передбачені. Зрештою, можуть звільнити за недостатню кваліфікацію.

"На даний момент звільнити працівника можна тільки в тому випадку, якщо він прийшов на роботу п'яний. Але якщо він за своєю кваліфікацією "не тягне" роботу, то у роботодавця зараз немає підстав, щоб його звільнити. І багато працівників зловживають цим. Я завжди виступаю на стороні працівників. Але діалог має бути рівним", - зазначає Воєводова.

Тим не менш, парламентські перспективи документа вельми туманні. За нього немає голосів навіть у першому читанні. Комуністи - цього разу категорично відмовляються голосувати за "антисоціальний" документ.

"Вони хочуть, щоб людина праці була мовчазною робочою силою, яку експлуатуватимуть на свій розсуд. І ми, комуністи, будемо голосувати категорично проти цього", - заявив Петро Симоненко.

"Комуністи за нього голосувати, дійсно, не будуть. Комуністи також не голосували за Земельний кодекс, а зараз добре ним користуються. Отримують земельку, продають земельку, викуповують земельку", - розкритикував своїх парламентських партнерів регіонал Сухий.

Автором документа залишається тільки одне - шукати підтримку в стані опозиції. Але при нинішньому політичному розкладі зробити це буде вкрай проблематично.