У США та країнах західної Європи мільярдери звернулися до своїх урядів з пропозицією збільшити податки для заможних і погодилися їх платити.
"Економічна правда" поцікавилася в українських багатіїв, чи не планують вони приєднатися до незвичного руху.
Листи від ЕП отримали власник "Систем кепітал менеджмент" Рінат Ахметов, керівник Group DF Дмитро Фірташ, господар DCH Олександр Ярославський і Петро Порошенко, сім'ї якого належить концерн "Укрпромінвест" і кондитерська імперія "Рошен".
Судячи з їх реакції, в Україні рух "за високі податки" навряд чи приживеться - більшість бізнесменів проігнорували запити. Відгукнувся лише Фірташ, статки якого за останній рік зросли на 540%. Він запевнив ЕП, що готовий платити більше податків, але воліє сам обирати тих, хто потребує його допомоги.
"Готовий, але вважаю, що у формі цільової допомоги це ефективніше. Я готовий робити для країни більше, понад тих податків, які я плачу", - зауважив засновник уславленої RosUkrEnergo.
Фірташ, за його словами, допомагає переважно робітникам своїх підприємств та містам, де він розвиває бізнес. "Моє оточення - це кілька сотень тисяч людей, це сім'ї людей, що працюють на підконтрольних мені підприємствах", - наголосив власник Group DF.
Бізнесмен нагадав, що виділив кошти на ремонт льодового палацу і оновлення тролейбусного парку 120-тисячного міста Сєвєродонецьк, у якому він придбав хімічний завод "Азот".
"Таких прикладів десятки. Цільову допомогу ми надаємо у всіх містах, де є наші підприємства - в Горлівці, Черкасах, Рівному, Іршанську, Вільногірську, Армянську, Красноперекопську", - зазначив господар українського хімпрому. До слова, цей статус зовсім не турбує Антимонопольний комітет.
У прес-службі Ахметова послалися на його зайнятість і заявили, що не можуть відповісти. Однак за нього це майже зробив його більш говіркий колега.
"Я знаю, що багато заможних бізнесменів думають і діють так само. Наприклад, Рінат Ахметов зовсім недавно інвестував у Рівненський центр променевої терапії значні кошти", - нагадав Фірташ.
Утім, філософія західних мільйонерів дещо відрізняється від наведених вище аргументів. Вони віддають перевагу структурному внеску в економіки своїх країн і не прагнуть, щоб це виглядало як прояв благодійності для отримання дивідендів у вигляді лояльності місцевої влади або навіть прихильності цілого регіону.
"Українська правда"
