Українські банки об’єднують зусилля задля запровадження нових обмежень щодо фінансових операцій клієнтів – фізосіб та фізосіб-підприємців (ФОПів). Правила стосуються як відкриття рахунків, так і подальших платежів по них.
Нові обмеження викладені в проєкті меморандуму "Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг", який сьогодні планують підписати під дахом Національного банку на вул. Інститутській, 9 в Києві. НБУ – організатор, також долучаться дві профільні асоціації – НАБУ (Незалежна асоціація банків України) та АУБ (Асоціація українських банків) і чотири банки, які підписуватимуть документ, – Приватбанк, Ощадбанк, Райффайзен Банк та Універсал Банк (monobank), пише OBOZ.UA.
У меморандумі банки домовляються про загальну практику розшарування клієнтів. Ця практика у різних банків могла збігатися й до того, однак від підписання нового документа мусить стати єдиною. А саме: всіх людей під час відкриття рахунків розділятимуть на три категорії за ризиком – низький, середній і високий. Простій людині банкіри про це не повідомлятимуть, можуть навіть приховувати ці дані, утім зроблять у своїх внутрішніх документах певну позначку.
Відповідно до цього розшарування й вводитимуться автоматичні обмеження щодо платежів/переказів для клієнтів без документального підтвердження доходів у банках-підписантах меморандуму.
Клієнтам з низьким і середнім ризиком встановлять такі максимальні місячні ліміти переказів коштів:
• 150 тис. грн – з 1 січня 2025 року;
• 100 тис. грн – з 1 червня 2025 року.
Клієнтам з високим ризиком – одразу лише 50 тис. грн. У банках пояснили, що в ризикову категорію потраплятимуть люди без офіційних доходів: непрацевлаштовані, студенти та інші.
Винятки одразу будуть для зарплатних клієнтів, волонтерів.
Обмежуватимуться всі види переказів – p2p, IBAN.
Водночас ліміти можна буде підняти після надання банку документів про доходи у кожному окремому випадку, якщо ці доході вищі за вказані ліміти. Приміром, у людини зарплатня 170 тис. грн, тоді для здійснення платежів на цю суму їй необхідно надати банку довідку про зарплату або податкову декларацію.
"Документальне підтвердження доходів передбачає отримання документів/інформації в електронній формі, зокрема сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7, довідка з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, зарплатні відомості, підтвердження зарахувань від державних органів, виписка по рахунку зарахувань заробітної плати, протокол/виписка з виплати дивідендів із довідкою про сплачені доходи/Декларація про майновий стан/декларація ФОП, підтверджені доходи членів родин, підтвердження волонтерської діяльності, інші документи щодо підтвердження фінансових можливостей", – йдеться в меморандумі.
Ще одне обмеження – людям без документально доведених доходів дозволять відкривати в одному банку в одній валюті не більше трьох поточних рахунків. Виняток зроблять для рахунків за державними програмами (єВідновлення, "Національний кешбек" та ін.) та для інших видів рахунків – депозитні, кредитні.
Інша важлива новація, що викладена в меморандумі, – це встановлення між банками-підписантами обміну клієнтською інформацією. Що може стати приводом для відмови у відкритті вам рахунків у інших установах. Також у меморандумі прописано, що банки планують налагодити співпрацю з державними органами влади для оперативного збору даних про клієнтів.
"Надання банкам доступу до офіційної інформації за допомогою онлайн-сервісу державних послуг (далі – Дія) про дохід клієнта, про судові справи тощо", – вказано в документі.
Також там йдеться про плани створення банками так званого реєстру дропів, яких у меморандумі називають "фінансовими мулами". У жовтні про це казали в Нацбанку, коли запроваджували обмеження для p2p-переказів у 150 тис. на місяць з винятками у вигляді IBAN-платежів.
Офіційний привід для усіх обмежень і посиленого моніторингу – це боротьба з картковим шахрайством, щоб у людей рідше крали кошти з рахунків, а ще протидія тим, кого Нацбанк називає дропами (люди, які за винагороду віддають свої рахунку у використання іншим) та схемниками. Водночас проглядаються й інші цілі – щодо зменшення податкової мінімізації, збільшення надходжень до бюджету та тотального стеження за власниками рахунків.
Нині меморандум підписують чотири банки, однак у Нацбанку сподіваються, що з часом до нього долучаться всі банківські установи, що обслуговують населення та малий бізнес.
