Фото надав Віктор Тодосійчук
Уже кілька років у селі Недобоївці на Буковині збирають документи, старі карти, літописні згадки й археологічні матеріали, щоб відтворити історію села та Хотинського плато.
Учасники громадської організації "Захисники з України" на чолі з її керівником Віктором Тодосійчуком припускають, що місцевість могла відігравати важливу роль у середньовічній торгівлі та боротьбі за контроль над краєм.
Про це ідеться у публікації "МБ", пише molbuk.ua
У центрі дослідження – грамота князя Івана Ростиславовича Берладника, згадки про Галич у документах XIV–XV століть, археологічні знахідки на пагорбі біля кутка Галич і місцеві назви Дворище та Владична.
Малий Галич на Хотинському плато
Одна з головних версій дослідників стосується грамоти Берладника, датованої 1134 роком. У ній ідеться про звільнення купців із Месемврії (нині Несебр в Болгарії, – авт.) від митних зборів у Малому Галичі.
Традиційно згаданий у грамоті Малий Галич пов’язують із Галацом на території сучасної Румунії. Натомість автори дослідження припускають, що йдеться про інший населений пункт – на Хотинському плато, неподалік сучасних Недобоївців.
Свою версію вони пояснюють напрямками середньовічних торгових маршрутів. На їхню думку, купці з Месемврії, нинішнього Несебра в Болгарії, могли рухатися через Софію й Сучаву в напрямку Києва. Хотинське плато, за цією версією, було частиною такого шляху.
Ще одним аргументом автори вважають місцеві назви Галич і Галичанська. Вони припускають, що ці топоніми могли зберегти пам’ять про давнє укріплення та поселення.
Дослідники також звертаються до археологічних розкопок, які в 1978 році здійснював археолог Борис Тимощук. На пагорбі над кутком Галич виявили потужне давньоруське городище XII–XIII століть. Серед знахідок були княжий хрест-енколпіон і візантійське скло, що свідчить про зв’язки місцевого населення з іншими регіонами.
Автори дослідження пов’язують це городище з Малим Галичем, згаданим у грамоті 1134 року.
Віктор Тодосійчук пригадує, що ще школярем бачив археологічні роботи в цій місцевості.
"Наприкінці 70-х років там велися розкопки, я ще в школі вчився. Точилися розмови, що там шукають корону Данила Галицького", — розповідає він.
Як розповів Віктор Тодосійчук, останніми розкопками під керівництвом професора Сергія Пивоварова на городищі в 2003-2005 років встановлено, що замок мав потужну лінію захисту із частоколу та зрубних оборонно-житлових клітей.
Тут були виявлені бронзові застібки, шпильки та металеві накладки від книг, які свідчать про знання письма жителями замку. А ще одна знахідка – залізний стиль-писало – свідчить про навчання для оволодіння грамотою в часи княжої доби.
"Коли ми ходили тепер по тих полях з Сергієм Пивоваровим, то знайшли кілька поселень трипільського часу, яких взагалі ніхто ніде раніше не описував", – каже Віктор Тодосійчук.
Ще одним аргументом автори вважають місцеві назви (кут) Галич і (вулиця) Галичанська.
Венеційське срібло та Галич у заставу
Ще один важливий епізод, який дослідники пов’язують із Хотинським плато, датований 1388 роком. Ідеться про позику, яку польський король Владислав II Ягайло отримав від молдовського господаря Петра I Мушата. Сума позики становила чотири тисячі рублів фряжського, тобто венеційського, срібла. У заставу король передав місто Галич із волостю, яка йому належала.
Дослідники вважають, що цей Галич розташовувався не в Галичині, а на Хотинському плато. Вони пов’язують документ із територією Шипинської землі – місцевості, яка мала особливий торговий і митний статус. Контроль над торговими шляхами давав змогу збирати мито й отримувати значні прибутки.
Наступний епізод, який дослідники пов’язують із Хотинським плато, стосується боротьби за молдовський престол у XV столітті. Йдеться про синів господаря Олександра Доброго — Іллю I та Стефана II.
Після перевороту в травні 1443 року Ілля залишив Сучаву й шукав захисту на Хотинському плато. Прихисток він міг знайти в представників подільського шляхетського роду Бучацьких.
Дослідники посилаються на судові записи, датовані 3 липня 1443 року, в яких згадується Теодорик Бучацький. За їхнім трактуванням, він прийняв Іллю "у свій дім", а місце перебування князя могло бути пов’язане з територією, яку в документах називали "Готарі".
Автори припускають, що згодом тут сформувався осередок, назва якого збереглася в топонімі Дворище. Іншу місцеву назву – Владична – вони пов’язують із князем Іллею, якого могли називати владикою.
Подальша доля Іллі в історичних описах трактується неоднаково. У матеріалах дослідників ідеться про те, що Стефан II захопив і осліпив його.
Автори дослідження припускають, що восени 1444 року Стефан II міг здійснити раптовий напад на Хотинське плато. Під час нападу знищили адміністративний осередок у Дворищі, спалили запаси й дерев’яну фортецю Галич, розташовану над вулицею Галичанською.
Військова карта підтвердження існування деревянної фортеці на мапі Недобоївського Галича (зображено квадратом біля турецького напису)
Так дослідники пояснюють сліди пожежі, виявлені на городищі. Вони вважають, що руйнування могло стати причиною занепаду укріплення та зникнення частини місцевих поселень.
У дослідженні згадують і події 1491 року. Під час повстання Андрія Борулі польський каштелян Якуб Бучацький воював поблизу Галича та захопив ватажка повстанців, якого згодом стратили в Хотині.
Дослідники вважають цю згадку важливою, оскільки назва Галич могла використовуватися для позначення місцевості наприкінці XV століття. Вони також пов’язують її з давнішою історією Недобоївців.
Місцеві жителі зберігають і перекази про давні підземні споруди. Марія Давня, вчителька історії місцевої школи, розповідає про підвал у лісі, який називають турецьким, та легенду про широкий підземний шлях від Хотина до Недобоївців.
"Розповідають, що у лісі є турецький підвал, в якому така широка дорога, якою могли їхати колісниці, і вона йде аж від Хотина в Недобоївці. Наскільки це правда, не можу сказати", — зауважує.
Недобоївцям може бути понад 800 років
Головна мета ініціативної групи – зібрати докупи документи, карти, археологічні знахідки й усні свідчення, щоб докладніше описати історію села. За версією дослідників, Недобоївці можуть бути значно давнішими, ніж зазначено в поширених історичних довідках: їхня історія може сягати понад 800 років, тобто бути майже удвічі давнішою, ніж це заведено вважати.
Нині дослідники збирають матеріали й планують систематизувати їх у книзі. Вони сподіваються, що подальша робота допоможе ретельніше дослідити історію Хотинського плато й з’ясувати, чи справді давній Галич, згаданий у середньовічних документах, був розташований поблизу Недобоївців.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
