Українські прізвища можуть багато розповісти про своїх носіїв. Зокрема, яку професію мали їх пращури.
Про це пише у своїй роботі "Сучасні українські прізвища" мовознавець Юліан Редько, передає видання "Телеграф". Він дослідив прізвища, які отримувала інтелігенція – медики, освітяни та представники мистецтва.
Мовознавець зазначає, що раніше лікарською справою в Україні займалися переважно жінки. А ще було поширене цілительство – поєднання народної медицини та сільської магії. Цією справою могли займатись і чоловіки.
Звідси походять прізвища Гадал та Ворожко.
Щодо прізвища Медик, як каже сам мовознавець, його досить важко відстежити. Латинське слово "medicus" не було широко поширене. Ймовірно, таке прізвище могли давати лише людям з медичною освітою, які не мали стосунку до народної медицини чи знахарства.
Серед людей, які мали відношення до освіти, були й дуже рідкісні прізвища.
Йдеться про такі, як Книжник, Логік, Філософ.
А здебільшого люди, пов'язані з освітою, отримували наступні прізвища: Шкільник, Школик, Школяр, Шкільнюк, Школун.
Люди, що були зайняті мистецтвом, отримували прізвища Маляр, Маляренко та Малярик.
Не дуже талановиті художники могли отримати такі прізвиська як Богомаз чи Богомазюк, згодом вони трансформувалися у прізвища.
Ті, чиє життя було пов’язане з музикою отримували такі прізвища, як Співак і Півець.
Причому, останнє, швидше за все, пов’язане з назвою дяка-псаломщика, відомого як "співак церковний". З формуванням хору, очевидно, пов’язане виникнення прізвища Реєнт та його похідного Регенчук. Вони походять від слова "регент", тобто диригент.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
