Блокування Польщею кордонів України від самого початку було дуже заполітизованою дією.
Про це йдеться у публікації Центру протидії дезінформації.
Станом на ранок 12 лютого у черзі на території Польщі в бік України на заблокованих напрямках пунктів пропуску "Ягодин" і "Рава-Руська" перебувають понад 1050 вантажівок, 400 з яких - навпроти "Рава-Руська", і 650 – навпроти пункту пропуску "Ягодин". Ба більше, 11 лютого біля пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ" польські протестувальники розтрощили 3 українські фури із зерном та висипали його на дорогу.
Через те, що перевізники шукають альтернативні напрямки, щоб перетнути кордон, понад 1 тисячі вантажних транспортних засобів знаходяться в черзі на пункті пропуску "Краківець".
На раніше розблокованому пункті пропуску "Шегині" зараз рух відбувається, але в чергах залишаються понад 200 вантажівок, які очікують перетнути кордон в бік України (не виключено, що блокування може знову поновитися).
Як повідомив речник Державної прикордонної служби України А.Демченко, в Польщі збираються заблокувати ще два пункти на кордоні з Україною - "Устилуг" та "Угринів", а також дороги та автомагістралі в окремих воєводствах. Протестувальники заявили про наміри продовжити блокування протягом місяця, до 10 березня.
Чому сталося чергове загострення на українсько-польському кордоні?
По-перше, польські перевізники, які з 6 листопада розпочали блокаду руху вантажівок біля трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні з Україною: "Корчова - Краківець", "Гребенне - Рава-Руська", "Дорогуськ – Ягодин", досягли згоди з урядом і пообіцяли 17 січня призупинити свій протест. Однак, 17 січня Єврокомісія відхилила пропозицію Польщі щодо відновлення мита на експорт агропродукції з України, що стало каталізатором поновлення масштабних протестів.
Польські аграрії піддають критиці пасивність польської влади та рішення Єврокомісії і протестують проти реалізації "Європейської зеленої угоди", стратегії ЄС "Від лану до столу" і Спільної аграрної політики Європейського Союзу, які, на їх погляд, здорожчують собівартість виробництва на користь українського агроімпорту і, таким чином, руйнують польські сімейні фермерські господарства як основу продовольчої безпеки країни.
По-друге, блокування Польщею від самого початку було дуже заполітизованою дією. Нині організатором страйку виступила незалежна самоврядна профспілка індивідуальних фермерів "Солідарність", яка зробила кордон між Україною і ЄС заручником виключно польських економічних інтересів і, зокрема, працює на підвищення власного політичного іміджу. Насправді, імпорт зернових з України – штучна проблема як для Польщі, так і для інших країн ЄС. Адже, російське зерно, частина якого є вкраденим під час війни українським зерном, заповнює світові ринки за демпінговими цінами (цього сезону росія експортуватиме 46,5 млн т пшениці, тоді як весь ЄС – 34,5 млн т). На думку американських експертів, встановлений кремлем мінімальний рівень цін є чітким сигналом про бажання росії посилити контроль над світовим зерновим ринком. Крім того, без сумнівів, ситуація на кордоні з польськими аграріями і перевізниками використовується російською пропагандою як привід до зростання антиукраїнських настроїв у Польщі. До речі, у польських фермерів немає вимоги обмеження російського імпорту зернових, а протягом майже двох років повномасштабного вторгнення Польщею такий імпорт не припинявся (з початку січня 2022 року до кінця серпня 2023 року з рф до Польщі російського збіжжя ввезено в 2,8 рази більше, ніж українського - понад 12 млн т, проти 4,3 млн т з України).
По-третє, польський уряд стверджує, що після того, як українське збіжжя потрапляє транзитом до Німеччини і там з'ясовується, що воно поганої якості, то збіжжя не повертається в Україну, а на 99% повертається до Польщі вже як європейське, і демпінгує ціни польських аграрників. Тим часом польські митники відмовляються ставити пломби на фури з українським зерном, які мають йти транзитом в інші країни, і не випускають їх через пункти пропусків.
Що робити?
Як заявив посол України у Польщі В.Зварич, нині на дипломатичному рівні продовжується взаємодія з польським урядом, щоб максимально обмежити цей протест у часі і напрацювати такі механізми двосторонньої співпраці, які б унеможливили блокування кордону в майбутньому.
З цього приводу в інтересах Польщі, Латвії й інших європейських країн - обʼєднати зусилля, щоб на рівні ЄС нарешті обмежити ввезення на територію ЄС сільськогосподарської продукції з росії. У цьому випадку саме Україна здатна заповнити прогалину, яка може зʼявитися внаслідок заборони на ввезення російської продукції на територію ЄС, і у такий спосіб подолати спірні питання українсько-польського кордону.
Отже, сподіваємося, що чергове блокування україно-польського кордону стане потужним сигналом для урядів обох країн, і також для ЄС, щоб терміново знайти розумний компроміс, аби уникнути блокування кордону і не повторити ситуацію.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
