Рівно 75 років тому німецька окупаційна влада у Києві без жодних пояснень наказала всім киянам єврейської національності зібратися на вулиці Мельника (нині – Мельникова). Люди не знали навіщо їх збирають, а тому прийшли добровільно.
19 вересня 1941 року, після героїчної оброни, Київ був окупований німецькими військами. Цивільне населення з міста не евакуйовувалось, адже для радянської влади головними були не люди, а техніка, яку спішно вивозили перед окупацією.
У той час у Києві проживало близько мільйона людей, чверть із них були євреями.
Протягом кількох днів люди жили в напруженому очікуванні. А потім, напередодні трагедії, Києвом розклеїли більше двох тисяч оголошень: "Всі жиди міста Києва та його околиць мають з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року на 8 годину ранку на ріг Мельниківської та Доктерівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну та ін. Хто з жидів не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені жидами квартири й привласнить собі речі, буде розстріляний".
29 вересня 1941 року колони євреїв йшли на вірну смерть. Люди думали, що їх хочуть просто вивезти з міста. Але у супроводі військових вони здавали документи, цінні речі та роздягалися.
За кілька днів німці розстріляли 34 тисячі єврейських чоловіків, жінок та дітей. Коли кияни дізналися, що відбувається у місті, то почали переховувати євреїв, ризикуючи власним життям.
Розстріли тривали протягом наступних кількох років. Усього у Бабиному Яру було вбито 150 тисяч безневинних людей, у тому числі й представників інших національностей.
Також у Бабиному Яру розстрілювали учасників українського підпілля.
Підписуйтесь на новини "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook
