Недоношена дитина має підвищені харчові потреби для росту, але водночас вона має маленький об’єм шлунку, незрілий травний тракт, слабкий смоктальний рефлекс.
Подолання цих труднощів полягає в більш частому годуванні дитини маленькими порціями грудного молока. Необхідною передумовою до успішного годування є здатність дитини координувати смоктання, ковтання і дихання, яке притаманне новонародженим більше 34 тижнів гестації і масою більше 2 кг.
Головними принципами вигодовування є обережність та поступовість.
Основні принципи грудного вигодовування новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні не відрізняються від принципів грудного вигодовування здорової доношеної новонародженої дитини.
Грудне вигодовування новонародженого з малою масою тіла при народженні слід розпочинати як можна раніше залежно від стану дитини.
При проведенні грудного годування також необхідно оцінити ознаки правильного прикладання дитини до грудей: підборіддя дитини торкається грудей; рот дитини широко відкритий; нижня губа дитини вивернута назовні; дитина більше захоплює нижню частину ареоли.
На початку грудного годування необхідно оцінити: здатність дитини до ссання; якість ссання (чи кашляє і захлинається дитина під час годування); наявність зригувань або блювання під час годування або після нього: дитина може кашляти і захлинатися із-за зниженого м’язового тонусу, а зригування можливі через наявність гастроезофагального рефлексу і схильності до заковтування повітря при смоктанні, тому матері і персоналу необхідно ретельно стежити за цими ознаками під час і після годування.
У разі, коли дитина кашляє або зригує під час годування, пропонується матері годувати деякий час у вертикальній позиції: мати підтримує грудну залозу і підборіддя дитини рукою, задня стінка шиї і горло дитини повинні знаходитись вище соска.
Годування дитини з малою масою тіла при народженні може продовжуватись довше, ніж доношеної і мати наступний вигляд: швидке смоктання → уповільнення темпу →ковтання → відпочинок → повторення циклу.
Для впровадження ефективного грудного вигодовування новонароджених з малою масою тіла необхідно як можна раніше розпочати виходжування дитини за методом „мами-кенгуру”.
Годування дитини з чашки
Якщо дитина не може вигодовуватись грудьми за станом свого здоров’я або станом здоров’я матері, або вона отримує мало молока під час грудного годування, необхідно забезпечити годування дитини з чашки
Практичні аспекти годування дитини з чашки.
1) Налийте в чашку необхідну розраховану кількість молока.
2) Покладіть дитину на коліна в напіввертикальне положення.
3) Піднесіть чашку до губ дитини і нахиліть її так, щоби молоко торкнулось губ дитини. В цей час дитина спробує всмоктати молоко і почне його „хлебтати” язиком.
4) Не вливайте молоко в рот дитині: підносьте чашку так, щоби молоко лише торкалось губ дитини.
5) Не припиняйте годування самі: дочекайтесь, коли дитина закриє очі і перестане „хлебтати” молоко самостійно.
6) Оцініть кількість з’їденої дитиною їжі та сплануйте/розрахуйте кількість молока на наступне годування.
Годування дитини через зонд
Діти, які народилися до 32 тижнів вагітності, мають слабкий смоктальний рефлекс і диско ординацію між смоктанням та ковтанням, тому їх годують через шлунковий зонд.
Використовують наступні способи введення зонду:
1) Орогастральний (більш фізіологічний)
2) Назогастральний у разі, якщо у дитини відсутні дихальні розлади. Останнім часом утримуються від застосуванням назогастрального зонда.
Недоцільно встановлювати нового зонду на кожне годування, тому що це підвищує ризик травми, інфікування та апное; при дотриманні всіх положень зонд може функціонувати до 3 діб.
При годуванні через зонд необхідно ретельно спостерігати за станом дитини: кольором шкіри і слизових оболонок, частотою і характером дихання. Під час годування через зонд можливе прикладання дитини до грудей в залежно від її клінічного стану. Як тільки дитина почне „підсмоктувати” зонд, необхідно якомога скоріше перейти на годування дитини з чашки або грудьми, що допомагає зберегти лактацію.
Останнім часом широко застосовують мінімальне трофічне годування для найбільш незрілих малюків з екстримально низькою вагою. Початковий об’єм біля 10 мл/кг/добу поволі вводять за 4-8 разів. За умови доброї толерантності збільшують добовий об’єм щодня. Таке годування має трофічний характер, сприяє дозріванню структур травного тракту, пришвидшує перехід до повного ентерального годування та скорочую термін перебування дитини в стаціонарі.
Найкращою їжею для недоношених немовлят є грудне молоко матері. Склад молока в перші тижні після пологів у жінок, які передчасно народили, відрізняється більшим вмістом білку, полі ненасичених жирних кислот, меншої кількості лактози. Разом з тим, материнське молоко не може повністю задовольнити високі потреби недоношених дітей. Для вигодовування в таких випадках застосовують підсилювачі грудного молока, які містять білок, вуглеводи, мікроелементи, вітаміни.
При недостатній кількості грудного молока у матері вигодовують недоношених новонароджених спеціальними сумішами для передчасно народжених дітей, які оптимально збалансовані за складом з урахуванням високих потреб таких дітей в нутрієнтах та енергії.
Власова О. В., асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ
