Сьомого квітня відзначають одне з найбільших дванадцяти церковних свят у році – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це третє за значенням релігійне свято після Великодня і Різдва Христового.
За церковними переказами, цього дня архангел Гавриїл з’явився Діві Марії в місті Назареті, щоб сповістити їй благу звістку: вона стане матір’ю сина Божого Ісуса Христа. Він сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Марія відповіла, що вона раба Господня і сповнить його бажання. В Назареті, на тому місці, де архангел Гавриїл повідомив Діву Марію, побудований храм на спомин про цю подію. Слово "благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалося звільнення роду людського від гріха та вічної смерті.
Свято Благовіщення – одне з найбільших весняних свят. Селяни з особливою пошаною ставилася до нього, оскільки вважали, "що Бог у цей день благословляє всі рослини". В церкві святять проскури, а господарі випускають із хлівів домашніх тварин, щоб чули весну. Важалося великим гріхом братися за будь-яку роботу, нічого не можна було садити в землю. Особливо застерігали вагітних жінок, "бо відріже ніжку своїй дитині".
Як розповів буковинський етнограф Микола Шкрібляк, старі люди казали, що на Благовіщення навіть птиця не в’є собі гнізда. Існує народне повір’я: зозуля тому не має свого гнізда й підкидає яйця в чужі, "що колись на свято вила гніздо і Бог відібрав їй пам’ять". Вірили, що надзвичайно чудодійну силу цього дня має пролісок. Якщо дівчина зірве його і носитиме коло серця до Великодня, а потім покладе в хаті біля ікони, то вдало вийде заміж.
Щоб град та злива обійшли поле під час жнив, господарі закопували на межі проскурку, яку освячували в церкві. Аби корови давали багато молока, ввечері напередодні Благовіщення господині наповнювали відра і дійниці джерельною водою. Пасічники частували своїх бджіл благовіщенською проскуркою, щоб ті гарно роїлися. Свяченій проскурі приписувалися неабиякі лікувальні властивості, тому її зберігали весь рік і давали їсти хворим. Після Благовіщення можна починати поратися біля землі, бо Господь цього дня благословляє все живе. Добре було б відродити ще один обряд, який у народі називали "вдовиним плугом", каже пан Микола.
На Благовіщення сільські громади, зібравшись на свої віча, вирішували, хто і коли буде обробляти ниви вдовам та сиротам. Адже здавна в Україні існував звичай першу весняну оранку починати в тих родинах, де не було господаря. Виконували цю роботу за допомогою толоки і безкоштовно. Вважалося аморальним, якщо хтось із односельців, знехтувавши звичаєм, раніше від вдів починав орати своє поле.
Народні прикмети
*Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
*Який цей день – такий і кінець місяця.
*Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень – середня, якщо ясно ввечері – пізня.
*Якщо 7 квітня сонце світить до обіду, а потім ховається за хмари, кукурудза буде рання, коли ж навпаки: визирає з-за хмар тільки після обіду, то кукурудза буде пізня. Якщо ж цього дня взагалі буде хмарно, негода, то кукурудза не вродить.
*Якщо ніч проти Благовіщення тепла, то весна буде дружна. Якщо за ніч мокрий рушник висохне надворі – рік буде врожайний.
*Благовіщення без ластівок – холодна весна.
*На Благовіщення гарна погода – гарний врожай.
*Якщо на Благовіщення падає сніг – літо буде неврожайне.
*Якщо на Благовіщення півень на порозі нап’ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.
