Брати-окупанти

Уже тиждень триває окупація Криму російськими військами. Солдати не мають розпізнавальних знаків, але зізнаються, що вони з Росії.

У цей час Володимир Путін бреше всьому світові, що російських військових у Криму немає. Російські журналісти дружно кивають гривами й ховають очі від цієї очевидної брехні. Також в автономну республіку звезені так звані кубанські козаки та силовики. Вони вже почали встановлювати там свої порядки й розганяють мітинги, які влаштовують люди за мир. У манері російських міліціонерів, вони повидирали в жінок із рук антивоєнні плакати й розігнали їх. За численними повідомленнями з півострова, російські військові закуповують українську військову форму та захоплюють її на складах, щоб одягнути в неї провокаторів і почати збройний конфлікт від імені України. Російські телеканали продовжують брехати про сотні тисяч біженців з України та про безчинства, які нібито коять на півострові "бандерівці".
Однак місцеві жителі кажуть, що тікати не збираються.

– Сидіти й чекати, – каже жителька Феодосії Ірина ПРОКОПЮК. – Сподіватися, що все "розсмокчеться". Якщо буде війна, то ніхто звідси не поїде. Тут сім’ї в людей, усе майно. Будемо сидіти й охороняти те, що є. Уже такі розмови ходять: "Ну, що ж... будемо вирощувати помідори, жити з господарства, бо більше нічого немає". Ніхто не вийде на вулиці. "Казакі" оці, у них багато травматичної зброї... З ними абсолютно неможливо говорити. Вони всі п’яні. Це дуже страшно. Коли я бачу таку кількість п’яних людей, що марширують у колоні зі зброєю, мені страшно. Тож усі заб’ються у свої лунки, сидітимуть і охоронятимуть своє. Я пішла купила до пневматичної рушниці патронів, ще треба кілька вогнегасників купити.... От таке...

На жаль, у людей поки що немає розуміння, ким це все нагнітається. Чекали-чекали цих "бандерівців", а вони не прийшли, а прийшли люди в камуфляжах. А оці козаки – вони точно проплачені, але чи розуміють це люди? Люди дуже зомбовані. "Громадське" ввімкнули на "Першому національному" лише нещодавно. А до цього – Боже мій... Я свекрусі не можу в голову вдовбати якогось просвітління й тверезого погляду. Таке враження, що мозок вимили.

На думку директора Інституту трансформації суспільства Олега Соскіна, Путін хотів спровокувати проти України справжню війну. Але цьому вдалося запобігти, не ув’язавшись у конфлікт та надавши подіям розголосу.

– 1-2 березня мала розпочатися повномасштабна тотальна війна, оголошена Російською Федерацією Україні, – каже Олег Соскін. – Вона мала розпочатися на всій межі й вторгнення відбуватися у всю південно-східну Україну. На сьогодні ми маємо частину української території – Кримський півострів – анексований, причому в нахабній, дикунській формі. Тобто частина України окупована російськими військами. Але, слава Богу, не почалася тотальна війна, бо вже були б десятки тисяч загиблих – завдяки тому, що нас підтримали США, НАТО, ЄС, Китай, ООН, тому що нас підтримав практично весь світ. Україна показала приклад, як у цей складний час цивілізаційних зіткнень, важливо, щоб країна, нація поводилися гідно навіть в умовах розпочатої агресії.
Михайло Салітра,
Микола Кобилюк


"Усе залежить від того, чи вдасться владі налагодити вертикаль у Криму"

Ігор МЕЛЬНИЧУК,
політолог:

– Ситуація в Криму нині розвивається так, що будь-який постріл чи смерть кого-небудь з одного чи іншого боку конфлікту може спровокувати непрогнозовані дії. На щастя, після того, як засідала Рада безпеки ООН, певна напруга уже почала спадати. Росія вже трохи знизила градус напруги у своїй діяльності та демонстрації сили в Криму. Зараз усе залежить винятково від дій нової української влади – наскільки їй вдасться, скажімо, взяти під контроль і налагодити вертикаль влади в Криму. Нині, відверто кажучи, нова влада практично не може контролювати той регіон. Тобто, з одного боку, потрібно не нагнітати, а з іншого – потрібно поступово вибудовувати силові органи та всю вертикаль влади на півострові. Залежно від того, як це вдаватиметься новій владі, ми зможемо говорити про подальший розвиток ситуації.

Які перспективи збереження Криму в складі України? Якщо зараз повертатися на позицію усіх зацікавлених держав, то більшість із них підтримує позицію про збереження статусу кво. Тобто про збереження Криму в складі України. Тому я передбачаю, що півострів таки буде збережений, і Росія його не відбере. Але це станеться тільки тоді, коли нинішня влада не припускатиметься грубих помилок.

До речі
Чи розуміють росіяни ціну окупації?
Дмитро Тузов,
політичний оглядач, "Українська правда":

– Владімір Путін сказав, що російську біржу обвалила Федеральна резервна система США. Це констатація факту чи скарга? Якщо скарга, то треба зауважити, що Путіна чемно, але наполегливо переконували – не чіпати Україну. Він поводився доволі впевнено, викликаючи у своїх співгромадян очевидне почуття гордості. Більшість наших російських братів відверто й щиро раділи, коли нога першого солдата-окупанта ступила на українську землю. І це зрозуміло: народ у тоталітарному суспільстві, де заарештовують за заклики до миру, має кожної хвилини пишатися своїм лідером, спостерігати за кожним його рухом із погано прихованим захопленням і щиро радіти кожній перемозі.
Але ще до заходу "Гетьмана Сагайдачного" та ескадри американського флоту в Чорне море, риторика дещо змінилася. Володимир Путін здивував всіх нас якимись невпевненими "месиджами". І Янукович, як з’ясувалося, не має політичного майбутнього, і окупаційні російські війська в Криму – не війська. І не російські. Так, якісь "загони самооборони Криму". Майже "тітушки" на броньовиках "Тиграх".
Я от тільки одного не розумію: російський народ усвідомлює, що лише за одну добу, завдяки авантюрам Путіна, з його кишень кудись безслідно зникло 72 мільярди доларів? І чи можна попросити Федеральну резервну систему продовжити такий м’який, беззбройний метод примушення Путіна до миру? З виховною метою. Щоби ця система працювала, як лічильник у таксі. Ви ще хочете блокувати наших моряків і льотчиків? Шкода, але це – ваше рішення. 72 мільярди – за кожен день безвідповідального ставлення до українського й російського народів. Звісно, шкода росіян. На ці гроші могли би лікарні побудувати. Ветеранів підтримати. Нові дороги прокласти (в Росії із цим, як і в нас, – величезні проблеми). Але народ "вигрібає" за неправильно розставлені його керівництвом пріоритети: військово-патріотичну гру "Зарніца" на чужій території, підтримку "загонів самооборони Криму". Що опосередковано підтверджує досить дивний тип із кримінальним минулим на прізвисько Гоблін, який самоназвався прем’єром півострова й постійно звертається до Владіміра Путіна по допомогу. Агов, шановні росіяни! Це вони на ваші гроші гуляють! До речі, сума за кожен день цієї дивної й нікому не потрібної війни може зростати. А квитанції має сплачувати не лише Владімір Путін, а і його друг та гість –
Віктор Янукович. Який у своєму листі до Ради Безпеки ООН підтвердив, що запросив окупаційні війська на територію України.