У Голландії, за попередніми даними, відкинули можливість ратифікації асоціативної угоди України з Євросоюзом. Результат був передбачуваним, бо настрої громадян цієї країни були продиктовані євроскептиками та популістами.

Згідно з опрацьованими на 08.00 четверга даними, "за" висловились 38,1% громадян, "проти" – 61,1%, явка склала 32,2%.

Нідерланди не можуть продовжити ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в умовах, коли більшість нідерландців проголосували проти цієї угоди, заявив прем’єр-міністр Нідерландів Марк РЮТТЕ.

"Якщо підсумки референдуму залишаться такими, як зараз, то ми не можемо продовжити ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною. Це моя політична думка", − повідомив прем’єр-міністр.

Рютте наголосив на необхідності консультацій з урядом Нідерландів, парламентом і "європейськими партнерами".

"Ми не пошкодуємо часу для цього. Процес консультації займе не дні, а тижні", − заявив прем’єр-міністр.

- Загалом, ставлення голландців до України досить неоднорідне, у великих містах, де живе багато освіченої молоді, ставлення здебільшого позитивне, - розповідає чернівчанин Роман ОНУФРИК, який донедавна проживав у Нідерландах. - В інших місцях ставлення переважно байдуже, але через останні новини з України, розтиражовані через ЗМІ, має трохи негативний відтінок.

- Зовсім інакше ставлення до влади Євросоюзу, що тут часто називається просто "Брюсселем", - продовжує Роман. - Голландсько-бельгійські сусідські стосунки не завжди були простими, тому часто на побутовому рівні виявляється бажання "втерти носа" Брюсселю. Я думаю, це й визначило голоси тих, хто ставився до українського питання нейтрально.

Думки

"На їх рішення вплинули проблеми, які прийшли від нас"



Максим БУРБАК, народний депутат:

"З юридичної точки зору, цей референдум не є обов’язковим для виконання урядом Нідерландів. Так, ми поважаємо волевиявлення пересічних голландців щодо ставлення до цієї угоди. Але воно не вплине на євроінтеграцію України, бо угода вже ратифікована Європарламентом. Угода про зону вільної торгівлі працює і буде працювати надалі. Думаю, що на такі результати референдуму найбільше вплинули внутрішні проблеми голландців, які на них поширились з України. Це і криза мігрантів, і економічні проблеми. Вони мали острахи. Тому воно і поширилося на нас.

Я вбачаю, що Росія вкинула великі фінансові, медійні активи у те, щоби дискредитувати Україну в очах голландців. Дуже відчутні намагання Росії вплинути на внутрішній європейський процес. І це вже поганий "дзвіночок" для наших колег також. Ми ж бачимо, як вони працюють з окремими політиками, партіями у Євросоюзі щодо розхитування ситуації. Вони хочуть відновити імперію і не допустити того, щоб Україна відірвалась від них.

Я би не кричав "зрада" і "все пропало". Це ще один тривожний сигнал як для європейців, так і для українців. Можна завжди попелом голову посипати, що ми не зробили все залежне від нас. Так, могли зробити краще. Але під час нашого "Українського тижня" в Брюсселі обговорювали і такий сценарій. І наші європейські колеги заявили, що в такій ситуації вихід буде знайдено".

"Доки буде корупція, нас всерйоз там не сприйматимуть"



Ігор БУРКУТ, політолог:

"Результат був абсолютно прогнозованим. Тому що імідж України падає в очах європейців та американців постійно і катастрофічно. Це пов’язано з шаленою корупцією в Україні. Ну і до цього додав "вогню" офшорний скандал, в якому замішаний наш президент. Перспектив євроінтеграції Україна має, м’яко кажучи, мало. Те, що ми називаємо асоціацією – це далеко не інтеграція, адже, наприклад, Марокко такий договір про асоціацію має давно. Але перспектив якихось на повну інтеграцію в цієї держави немає. Та й не тільки вона – є ще кілька держав, і навіть псевдодержав типу Палестинської автономії, яка користується перевагами асоціації.

Нічого не зміниться на краще, доки Україна перебуватиме у тому стані, в якому перебуває нині. Тобто, неофеодальна, повністю корумпована країна, в якій майже відсутній нормальний середній клас, а все населення ділиться на жменьку фантастично багатих людей і абсолютну більшість людей, котрі живуть на межі або вже далеко за межею повних злиднів. Доки ми не почнемо по-справжньому змінюватися зсередини, ніхто не буде нас сприймати всерйоз як майбутнього члена Євросоюзу".

Микола КОБИЛЮК