Кому і скільки платити податку на житло

Розмір податку визначатимуть місцеві ради. Вони мають право збільшити неоподатковану площу як індивідуально, так і для всіх загалом.

З початку року запрацював податок на нерухомість. Важлива його новизна – тепер місцеві ради вирішуватимуть, хто платитиме і скільки. Саме місцевим радам надано повноваження встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території. Пільги для фізичних осіб визначатимуть, виходячи з їхього майнового стану та рівня доходів.

– Пільги не надаються на об’єкти оподаткування, якщо площа перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, або використовується з метою отримання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності), – пояснює Наталя БАЛЬОН, керівник інформаційно-комунікаційного відділу ДПІ у місті Чернівці. – Місцеві ради визначають і ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, залежно від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості в розмірі. Ставка не може перевищувати двох відсотків розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за квадратний метр бази оподаткування. Тобто 1218 х 2% = 24,36 гривень, – ставка податку не може бути більшою, ніж 24,36 гривень за квадратний метр.

Хто платитиме

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їхніх часток, які перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир, незалежно від їхньої кількості – на 60 квадратних метрів;
б) для житлового будинку/будинків, незалежно від їхньої кількості – на 120 квадратів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 квадратних метрів.

Таке зменшення надається один раз на рік.
Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, яка не оподатковується.

Як сплачуватимуть

Юридичні особи розраховують податок самостійно та подають відповідну податкову декларацію до 20 лютого за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів нерухомого майна з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Що стосується громадян, то до першого липня податкові органи направляють відповідні податкові повідомлення-рішення про сплату податку.
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних.

У разі виявлення розбіжностей, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку здійснює перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.
Сплата податку фізичними особами здійснюється протягом 60 днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення; а юридичні перераховують податок щокварталу до 30 числа.
Ліна НАГІРНЯК

До речі
Не оподатковуються:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними, що повністю утримуються за рахунок держбюджету чи місцевого бюджету;
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
г) гуртожитки;
ґ) житлова нерухомість, непридатна для проживання, у тому числі в зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їхніх підприємств.