Кучма вже не буде «почесним»?

Скандал із почесними званнями в університеті: колишній ректор ЧНУ хоче позбавити звання "Почесний професор ЧНУ" екс-прези-
дента Леоніда Кучму.

Відповідну пропозицію на конференції трудового колективу ЧНУ озвучив завідувач кафедри теоретичної фізики Інституту фізикотехнічних та комп’ютерних наук ЧНУ Микола Ткач. На це ректор університету Степан Мельничук зазначив, що "для цього потрібно окремо вивчити ситуацію".

Вчена рада ЧНУ присвоїла звання "Почесний професор ЧНУ" екс-президентові Леонідові Кучмі 27 вересня 2001 року "за вагомий внесок у розбудову Української держави". Усього ж до переліку почесних докторів та професорів ЧНУ входить 50 осіб із різних країн.

"Згвалтували",
по суті, вчену раду"

Відразу після того, як Микола Ткач висунув свою пропозицію на вченій раді, дехто з колег науковця почав його критикувати. Мовляв, чому Ткач не ініціював це питання тоді, коли був губернатором (2005-2006 роки), або як він узагалі допустив присвоєння такого звання Кучмі у 2001 році – тоді Ткач був ректором ЧНУ.

Натомість пан Микола каже, що про свою нелюбов до Кучми він заявляє вже не вперше.

Коли в 2004 році перемогла Помаранчева революція, мене доля закинула на посаду голови ОДА, каже він "МБ". Якби я залишався ректором, Кучма давно не був би вже почесним. А залишився ректором Степан Мельничук. Він хлопець такий, обережний. Я йому говорив: "Степан, організуй, щоби зняти його. Бо бачиш, яка нині роль Кучми". "Ну, ти знаєш, давай почекаємо, подивимось", відповів він мені. Будучи губернатором я не хотів тиснути на нього, щоб не виходило, що я роблю це з політичних міркувань. І мені було тоді не до того, бо своїх питань виникло чимало. І так це залишилося – і аж досі. Я давно хотів це зробити, але в мене є ціла епопея, як я свого часу пропонував не проводити професорами почесними ні Лаврова, ні Кожару. Я тоді виступив на вченій раді, але вони лише посміялися, бо хотіли бути добрими з регіоналами. "Згвалтували", по суті, вчену раду. З 20 людей мене підтримали двоє-троє. Уже коли виникла ситуація тепер, коли треба було позбавляти звань Лаврова і Кожару, бо Лавров – то "орьол", який після Путіна є другим у Росії, я знову кілька разів порушував це питання. Тоді вже була більша кількість людей, які мене підтримали. Коли вже Небесна сотня загинула, вони бігом це зробили.

"Тепер вручатимемо ці звання тільки вченим"

У ректораті ЧНУ поспішати не радять. Ректор Степан МЕЛЬНИЧУК вважає, що пропозицію Ткача слід ретельно обміркувати, перш ніж приймати якісь рішення.

– Микола Васильович озвучив цю пропозицію, але вирішили, що не будемо поспішати, каже ректор. Бо Кучма веде зараз переговори, президент на то діло його уповноважує. І як то все закінчиться – побачимо. Про нього показували різні сюжети. Але то є розборки між тими олігархами: на одного показують, на іншого показують… Поживемо – побачимо. Якщо він буде вести неправильну та антиукраїнську політику, то, звичайно, ми то зробимо. Але зараз якісь кроки робити ще зарано.

Кожарі (міністру закордонних справ України часів Януковича) та Лаврову (нинішньому міністру закордонних справ РФ) такі звання вручали, бо вони представляли відповідні міністерства. А ви пам’ятаєте, ми тоді увійшли у список ЮНЕСКО, а ці міністерства нам допомагали в цій спрві. Але ж ми не будемо присвоювати ці звання усім працівникам міністерства, які над цим працювали. Але були символи такі, була нагода, пропозиція. Ми на те і пішли. А потім сталося, що сталося – і забрали. Таке життя.
Швидше за все, тепер вручатимуться ці звання тільки вченим.
Микола КОБИЛЮК

Думка

Такі звання краще присвоювати посмертно

Ігор БУРКУТ, політолог:

– Мене дуже смішило, коли маршал Югославії Йосип Броз Тіто, який мав чотири класи освіти, став почесним професором югославських університетів, академіком їхніх академій наук. Або дружина Ніколае Чаушеску Єлена, яка так само мала чотири класи, була доктором наук, академіком. Вона не знала, що таке доцент, але їй присвоїли цей вчений ступінь. Також вона була директором інституту фізичної хімії. Вона знала лише, що фізика та хімія – то щось страшне і незрозуміле.

Така практика існувала і в інших країнах, і прикладів схожих є багато.

Сам статус почесного професора ніколи ні до чого не зобов’язував.

Треба бути дуже обережному під час надання почесних звань. Скажімо, Гітлер був почесним громадянином багатьох німецьких, і не лише німецьких міст. Опозиціонери рано чи пізно знаходять документи, які це підтверджують, і щоб скинути нинішнього мера міста, кажуть, що він "зараза така, не ініціював позбавлення".

Я спілкувався зі спеціалістами з балістики, які казали, що Кучма у своїй ракетній галузі справді вчений. Він закінчив дуже престижний механіко-математичний факультет Дніпропетровського університету. Була людина, яку я надзвичайно поважаю – директор "Південмашу" Олександр Макаров. Так от, він Кучму до себе і наблизив.

Не треба розкидатися такими званнями. Краще їх присвоювати посмертно.