За сім років адвокат Богдан Фокій, відколи почав звертатися до Єпропейського суду з прав людини, виграв десять справ, по шести з яких виплачені людям кошти, а це 17 тисяч євро. Ще 30 справ перебуває в стані розгляду.
Днями програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк заявив, що в нашій країні не виконується майже 70 відсотків рішень національних судів і майже 90 – рішень Європейського суду з прав людини. Саме тому, за його словами, маємо низький авторитет вітчизняних судів. За інформацією Євросуду, Україна не виконує 95 відсотків прийнятих ним рішень за позовам наших громадян. Головна причина – відсутність коштів. Наприклад, на 2013 рік у держбюджеті на реалізацію Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" було закладено всього 153,9 мільйона гривень.
– Рішення Євросуду потрібно ділити на дві складові – матеріальний аспект виконання рішень і заходи загального характеру, – розповідає адвокат Богдан Фокій. – Хоча, як на мене, платити мали б зі своєї кишені ті судді, з вини яких і стається судова тяганина. Парламентська асамблея Ради Європи рекомендує Україні створити національний орган, який буде відповідати за виконання рішень Європейського суду з прав людини.
– Але це не заважає вам звертатися до Європейського суду.
– За сім років, відколи почав звертатися до Єпропейського суду з прав людини, виграв десять справ, по шести з яких виплачені людям кошти, а це 17 тисяч євро. Також 30 справ перебуває в стані розгляду, а всього за цей період мною було підготовлено 150 справ. Останню справу виграно 16 жовтня цього року. Її фабула така. У грудні 2001 року на проспекті Незалежності сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був смертельно травмований чоловік-пішохід. Залишилася вдовою його дружина та двоє дочок. У порушенні кримінальної справи було відмовлено. Суд кілька разів скасовував цю постанову слідчого. Причому на найвищому рівні – у Верховному Суді України. Сталося це 2007 року. Пройшовши всі щаблі судової ієрархії, ми звернулися до Євросуду. Вердикт – виплатити потерпілим 10 тисяч євро моральної шкоди та 305 євро судових витрат. Виплатити ці гроші в національному грошовому еквіваленті мають протягом трьох місяців. Євросуд дійшов висновку, що в цьому випадку держава Україна не забезпечила ефективне розслідування обставин смерті людини. Тобто йшлося про процесуальний аспект.
Інша справа стосувалася того, що військова частина заборгувала своєму колишньому військовослужбовцю певні виплати. Потерпілий звернувся до суду і виграв справу, але підрозділ гроші не виплачує, зіславшись на те, що немає у них коштів. Виконавча служба тут безпорадна. Тяганина тривала п’ять років. Ми звернулися до Євросуду, де справа розглядалася три роки – велика черга. Рішення – виплатити три тисячі євро. Критерій такий: якщо рішення українського суду не виконується понад три роки, то розмір компенсації становить від двох до трьох тисяч євро. Якщо ж до трьох років, то сума становить 1500 євро.
Є чимало справ, які стосуються позбавлення права на житло, прав власності, батьківства, земельних спорів. Наприклад, дружина з помсти захотіла позбавити батьківства свого чоловіка. Посилається на те, що той не дає їй грошей, не бере участі у вихованні дітей. Медики встановили батьківство чоловіка, однак суд "чомусь" доходить висновку, що біоматеріали зберігалися в контейнері, на якому була пошкоджена пломба. Або на аукціоні ви купили конфісковану квартиру чи будинок, а попередні їх власники заявили, що були якісь помилки. В іншому разі одна солідна творча організація безпідставно позбавила житла сім’ю, тяганина тривала роками. Ми звернулися до Європейського суду. Справи ці виїденого яйця не варті, їх можна вирішити законно і вдома, але наша судова система недосконала й потребує кардинальних змін.
– Пане Богдане, але щоб звернутися до Європейського суду, потрібно знати, які там вимоги та критерії до оформлення справ.
– Безперечно, інакше не приймуть до розгляду. Матеріали оформляються українською мовою, адреса – англійською. Тривалість розгляду справ у Європейському суді з прав людини пояснюється тим, що там панує засилля скарг із пострадянських країн, причому Україна за цим показником перебуває на третьому місці. Тобто про бюрократичну тяганину не йдеться. Більше того, якщо надійшло повідомлення про те, що справу взято до провадження, то будьте певні, що вона буде розглянута об’єктивно й справедливо.
Василь Гринюк
