Вчителька з Путильщини Аліна Труфин у свої 23 роки виконує обов’язки директора навчально-виховного комплексу. Під її керівництвом – набагато старші вчителі, а сама Аліна ще навчається у вузі.
Аліна Петрівна – так звертаються усі до директора Фошківського навчально-виховного комплексу. Незважаючи на свій вік, дівчина вже зробила великий крок у кар’єрі. Під керівництвом цієї веселої, життєрадісної і привітної дівчини – одинадцять вчителів та 57 вихованців.
"До школи пішла у вісім років"
У восьмирічному віці Аліну Труфин віддали батьки до першого класу, а вже в 22 роки вона очолила школу.
– Від природи я шульга, а вчителі намагалися мене перевчити. З першого разу, коли ходила на підготовку до школи, їм це не вдалося. Бо я дуже вперта (посміхається, – авт.), – каже Аліна. – Тому довелося залишитися ще на один рік вдома. І лише через рік, коли мене навчили писати й правою рукою, я пішла до школи. Але мала я тоді вже вісім років.
Як каже Аліна, вчителем мріяла стати чи не з пелюшок.
– Змалечку колекціонувала різні журнали, газети, збирала у дворі сусідів і вчила їх, як у школі, – розповідає дівчина. – Так само було в дитсадку. А вже в другому класі, під час навчання в школі, моя перша вчителька Світлана Дмитрівна дозволяла залишатися з нею і дивитися, як вона перевіряє зошити. Було надзвичайно цікаво.
Аліна Труфин закінчила педагогічний факультет ЧНУ і паралельно з керівництвом школою працює вчителем фізкультури та образотворчого мистецтва.
– У мене є свої вчительські години. Працюю вчителем фізкультури і образотворчого мистецтва. Це моя додаткова спеціальність за дипломом, – каже Аліна. – Приємно бачити, як діти ростуть, розумнішають. У нашому вихованні – 32 учнів і 24 дошкільників. Дуже хотіла б більше працювати з дітками. Радію, коли вони знають більше, мені щоранку приємно їх бачити. У майбутньому дуже хочеться мати свій клас.
Для мами – вічна студентка
– З допомогою батьків після школи я вступила на педагогічний факультет ЧНУ. А вже в 2012 році влаштувалася на роботу в НВК, працювала з учнями третього класу, – розповідає Аліна Труфин. – Через рік наша директор пішла в декретну відпустку і запропонувала мені виконувати обов’язки. Мені навіть одразу не хотілося, я не знала, як і що. Але так уже вийшло. Зараз здобуваю другу вищу освіту. Вступила в регіональну академію управління персоналом. У листопаді – сесія. Робота подобається, працюю із задоволенням. Хоча дуже важко бути директором, бо в людей різні погляди, звички. Іноді виникають суперечки в колективі, але ми їх успішно вирішуємо.
Аліна проживає в іншому селі Путильського району, а в Фошках, де очолює навчальний заклад, лише на роботі. Тут винаймає квартиру, а щовихідних їздить додому.
– Я вчилася в селі Дихтинець. А Фошки – далі від мого села. Моя мама каже, що має вічного студента (посміхається, – авт.), – каже дівчина. – Бо п’ять років відправляла мене в Чернівці, а зараз уже третій рік відправляє на роботу, яка мені надзвичайно подобається.
"До Дня вчителя хочу побажати всім, і не тільки педагогам, міцного здоров’я, і щоб люди працювали із задоволенням. Не через примус чи кошти, які потрібні, щоб вижити, – продовжує Аліна. – Найперше у нашій роботі – це любов до дитини. Нам не треба чекати від них слів подяки. Ми повинні розуміти, що найкращою подякою є знання дітей".
Марина КОРПАН
